17.05.2021Кафедра національної економіки та публічного управління ДВНЗ "Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана"

Клімова Ю. ІНКЛЮЗИВНИЙ РОЗВИТОК: СКЛАДОВІ ТА ПОКАЗНИКИ ВИМІРЮВАННЯ

Юлія Клімова
“Публічне управління та адміністрування”, 3 курс
ДВНЗ “Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана”
Науковий керівник — к.е.н. доцент кафедри національної економіки та публічного управління
Котенок Д. М.

Вступ. На переконання сталого економічного зростання недостатньо, аби говорити про ефективний суспільний розвиток держави. Аналіз макроекономічних показників країни може засвідчувати позитивну динаміку, але значна частина населення буде залучена до процесу   створення ВВП, а відповідно й у розподілі суспільних благ беруть участь усі .

      Результатом цього стає розшарування населення і виникнення супутніх проблем, головною серед яких є бідність. Інклюзивне зростання принципово відрізняється від традиційного  економічного зростання, оскільки: має ширші цілі, ніж збільшення доходів і ВВП, акцентує увагу на розвитку людини й зростання її добробуту та зниження рівня бідності й нерівності;  спрямоване на підвищення залученості та активної участі в економіці[АК1] , а не тільки на результати розподілу.

     Результати дослідження.

Протягом багатьох десятиліть для оцінювання рівня розвитку економіки використовують набір показників,  базовими серед яких є  валовий внутрішній продукт на душу населення (ВВП) та індекс розвитку людського потенціалу (ІРЛП). Ці показники  є методично  відпрацьованими проте вони не відображають   важливі для сьогодення аспекти розвитку країни. Саме тому і виникла потеба у розробці та впровадженні індексу інклюзивного розвитку, який має визначити, скільки країна недоотримає ВВП через неефективне використання свого потенціалу.

Світовими організаціями  протягом останнього десятиліття було запропоновано  декілька методичних підходів до оцінки рівня інклюзивності зростання.

Вперше методику оцінки інклюзивного зростання було опубліковано колективом науковців у 2013 році за підтримки МВФ. Індекс інклюзивного росту та розвтку (Inclusive Growth and Development Index, скорочено IDI) було запропоновано на Всесвітньому економічному форумі в Давосі (Швейцарія) у 2018 році як альтернатив- ний до ВВП на душу населення показник для загальної оцінки стану економічного розвитку країни[1]. Індекс особливий тим, що враховує одразу 12 різних показників розвитку країни (3 групи), зокрема стан її економіки та соціально-політичну обстановку (табл. 2). Раніше індекс включав від 3 до 7. Серед недоліків варто відзначити різнорідність вхідної інформації, що може призвести до некоректності отриманих результатів  [АК3] : у кодній групі показників є такі, які розраховують в грошових одиницях, і такі, що мають відсотковий вимір.     Широкої популярності також набув підхід до розрахунку індексу інклюзивного зростання, як інтегрального  індексу, що має такі складові як   НАЗВИ З ТАБЛИЦІ. Акцент на продуктивній зайнятості за такого підходу дає можливість проявити відхід від державної функції перерозподілу доходів як засобу збільшення доходів відчужених груп,

      Інклюзивний розвиток передбачає рівномірне зростання добробуту усіх громадян. Рівні можливості передбачають доступ до освіти і медицини, праці. Рівність доступу до результатів праці полягає у достатності дохо- дів домогосподарств, але не за рахунок надання субсидій і соціальних допомог, а за рахунок гідної оплати праці усіх працюючих. Головною передумовою є інвестиції в освіту, боротьба з корупцією та лобіюванням інтересів корпорацій, стимулювання підприємницької діяльності громадян та реалізація державних інвестиційних програм із високим соціальним ефектом, які приведуть до створення великої кількості робочих місць, що підвищить рівень зайнятості у країні

                Висновок. «Інклюзивний розвиток» –  є новою концепцією, що має принципові відмінності від концепції сталого (збалансованого) розвитку. Останній, поєднуючи економіку, екологію і соціальну сферу, формує основи для інклюзивного розвитку, зокрема ефективної зайнятості, соціального захисту, справедливості тощо. Інклюзивний підхід до розвитку економіки не  спрямований не стільки на збільшення ВВП країни, скільки на формування міцної соціально-економічної системи, де кожен громадянин відіграє важливу роль, бо має можливості, ресурси та інструменти для забезпечення саморозвитку, гідного і якісного рівня життя.

              Наразі усунення причин нерівності й перетворення структурних бар’єрів в нові можливості щодо її подолання є ключовою умовою для забезпечення впевненого, стійкого, збалансованого та інклюзивного економічного зростання. Величезна роль відводиться державі, перед якою постає важливе завдання переходу від окремих поодиноких заходів щодо вироблення комплексної стратегії соціально-економічного стійкого інклюзивного зростання, як це характерно для більшості розвинених країн.[АК4] 

[1]. The Inclusive Growth and Development Report 2018 : Insight Report the World Economic Forum. January 2018 [Electronic resource]. Mode of access: http://www3.weforum.org/docs/WEF_Forum_IncGrwth_2018.pdf.