Поліщук О. АНТИКОРУПЦІЙНА РЕФОРМА ЯК ДРАЙВЕР ВІДРОДЖЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ

Поліщук Олександра Ігорівна

ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»

4 курс, спеціалізація «Менеджмент державних установ»

24 квітня 2019 р.

---

В сучасних умовах проблема поширення системної корупції в Україні постає національно небезпечною. Корупція як негативне явище загрожує економічній безпеці та демократичному розвитку суспільства. Вона не тільки підриває авторитет держави на міжнародній арені, але й надає корумповані привілеї певним угрупуванням та порушує принципи соціальної рівності у державі.

Корупція  —  це ситуація, коли громадяни країни недотримують соціальні пільги, оскільки потрібно профінансувати «своїх». Це коли чиновники за хабар вирішують побудувати гральний центр замість школи. Коли розкрадаються кошти з бюджету, які могли б піти на соціальні програми.

Українські підприємці часто не платять податки. Вони витрачають тижні, навіть місяці, щоб купити це «право», замість того, щоб розвивати свій бізнес. Менше податкових надходжень до бюджету призводить до скорочення можливостей реалізації соціальних програм [1].

Найбільшою загрозою для корумпованих країн все ж є соціальна нерівність та бідність населення. В Transparency International зазначають: «корупція веде до нерівного розподілу влади у суспільстві, що, в свою чергу, призводить до нерівного розподілу багатства та можливостей» [5].

Щорічно Україна через корупцію втрачає 0,55 п.п. від ВВП, 23% припливу прямих іноземних інвестицій, що призводить до зростання масштабів тіньової економіки на 5-6% від ВВП та спричинює збільшення диференціації у доходах громадян, рівня бідності населення. Крім того, породжує політичну нестабільність та провокує поширення бюрократії [4].

За результатами опитування населення встановлено, що найкорумпованішими сферами в Україні є: судова (66% – на думку респондентів), правоохоронні органи (64%), державні службовці та чиновники (56%), парламент та законодавство (53%), освітня система (43%), медичні установи (54%), політичні партії (45%), бізнес та приватний сектор (36%), військова сфера (28%), ЗМІ (22%), релігійні інституції (21%) та громадські організації (20%) [2].

Українська держава розпочала боротьбу з корупцією. Проте в реалізації антикорупційних реформ слід констатувати наявність суттєвих вад, а саме: повна втрата довіри суспільства до керівництва Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, неспроможність менеджменту Національної агенції з питань запобігання корупції виконувати базові функції, перетворення частини СБУ в головний інструмент корупції, постійні атаки еліти на Національне антикорупційне бюро та інші [6].

Тобто, для того щоб уникнути зазначених негативних наслідків для нашої держави необхідно впровадити нову антикорупційну реформу. Головними завданнями мають стати: 1) ліквідація податкової поліції; 2) перетворення служби СБУ на ефективний контррозвідувальний орган; 3) створення незалежного та ефективного Вищого антикорупційного суду; 4) перезапуск усього керівництва Національного агентства з питань запобігання корупції; 5) поліпшення роботи Державного бюро розслідувань.

Саме такий системний дієвий механізм може стати драйвером для відродження національної економіки. Для того, щоб даний механізм запрацював необхідно здійснити наступні першочергові кроки:

• розробити детальний план дій з реалізації національної антикорупційної стратегії;
• відновити довіру громадян до судової системи шляхом проведення люстрації;
• прийняти законодавство про запобігання конфлікту інтересів та прозорість витрат і доходів чиновників;
• створити незалежний колегіальний орган за участі громадськості для контролю за дотриманням цього законодавства;
• налагодити роботу антикорупційних органів;
• зробити законодавство про держзакупівлі максимально прозорим та справедливим;
• відкрити інформацію про діяльність всіх органів влади та прийняті ними рішення;
• розробити систему покарань за вчинення корупційних дій.

В результаті проведеного нами дослідження аргументовано та доведено, що корупція дійсно впливає на всі сфери життя нашої держави. Антикорупційна реформа має стати одним із першочергових завдань державних органів в країні. А максимальну ефективність реалізації даної реформи можливо забезпечити у поєднанні з реформою державної служби, реформою децентралізації, реформи держзакупівель, реформи охорони здоров`я , реформою освіти та реформою фінансового сектору [3].

---

Література:

1. Антикорупційна реформа: Стан справ. Як оцінити успіх? [Електронний ресурс] // Medium. – 2018. – Режим доступу до ресурсу: https://medium.com/@euukrainecoop/anticorruption-ukraine-8d5ae4fedbc1.
2. Найкорумпованіші сфери в Україні [Електронний ресурс] // WIN. – 2018. – Режим доступу до ресурсу: www.ti-ukraine.org
3. Оновлення влади та антикорупційна реформа [Електронний ресурс] // Президент України.Офіційне інтернет представництво. – 2018. – Режим доступу до ресурсу: https://www.president.gov.ua.
4. Скільки коштує суспільству корупція [Електронний ресурс] // Центр економічної стратегії. – 2018. – Режим доступу до ресурсу: https://ces.org.ua/skilky-koshtuie-suspilstvu-koruptsiia/.
5. Трансперенсі Інтернешнл Україна [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://ti-ukraine.org.
6. Шабунін В.В.Антикорупційний порядок денний для кандидатів у Президенти України [Електронний ресурс] / Віталій Вікторович Шабунін // Українська правда . — 2019.— Режим доступу до ресурсу : https://narodna.pravda.com.ua/authors/shabunin/5c4ed426b4983/view_print/.