06.05.2019Кафедра національної економіки та публічного управління ДВНЗ "Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана"

Реутова О. СВІТОВА ПРАКТИКА ОЦІНЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ПУБЛІЧНОГО СЕКТОРУ

Реутова Оксана Леонідівна

ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»

3 курс, спеціалізація «Національна економіка»

24 квітня 2019 р.

На сьогодні, досить актуальним та проблемним питання є забезпечення ефективного функціонування публічного (інша назва – суспільного) сектору національної економіки. На разі існує широка полеміка навколо сутності та структури публічного сектору. В контексті нашого дослідження будемо вважати, що публічний сектор складається із державних інституцій та підприємств, які надають публічні послуги (суспільні блага), характерною особливістю яких є користь усьому суспільству одночасно, а не лише окремій особі. До таких послуг, зокрема, належать інфраструктура, оборона, громадський транспорт, освіта, охорона здоров’я, тощо.

Метою даного дослідження є аналіз міжнародних підходів оцінки ефективності публічного сектору, на прикладі країн ЄС. А також визначення  ефективності та доцільності цих підходів, у європейських країнах.

Для того, щоб оцінити ефективність публічного сектору, ми досліджували основні методики оцінювання в найрозвиненіших країнах світу. Для детальнішого аналізу діяльності публічного сектору, ми обрали країни Європейського Союзу. Для початку ми проаналізували дані Світового Банку за конкурентоспроможністю публічного сектору країн ЄС. Дані наведені у таблиці 1.

Таблиця 1

Конкурентоспроможність публічного сектору в країнах ЄС за 2018 рік,
рейтинг Світового Банку

Країни Місце у загальному рейтингу
Данія 2
Фінляндія 3
Німеччина 12
Люксембург 8
Нідерланди 8
Великобританія 8
Швеція 6
Ірландія 13

Джерело: Складено автором за  даними [7].

Функціонування публічного сектору в країнах ЄС є досить ефективним, про що свідчить, даний рейтинг, який досліджує показник економічної конкурентоспроможності. Що ж із проаналізованих країн лідерами є такі країни: Данія, Фінляндія, Швеція.

Детальнішу оцінку публічного сектору дозволяє здійснити порівняння показників, що використовуються у таких відомих методиках, як індикатори можливостей та індикатори Масгрейва. Індикатори можливостей (opportunity indicators), розроблені А. Афонсо, В. Танці та Л. Счукнехт, запропонували підхід згідно з якого ефективність публічного сектору залежить від соціально-економічних показників. Вони спрямовані на підтримку правила законності та стабільності розвитку ринку. Ці індикатори поділяються на показники якості адміністрування, освіти, охорони здоров’я та суспільної інфраструктури. Інші індикатори запропоновані відомим економістом Р. Масгрейвом в рамках розробленої ним концепції стандартних соціально-економічних індикаторів (general Musgravian indicators) [2]. Результати порівняння ефективності публічного сектору країн ЄС за цими індикаторами наведені у таблиці 2.

Таблиця 2

Порівняльна характеристика  показників ефективності функціонування публічного сектору в деяких країнах ЄС за 2018 рік

  Данія Нідерланди Люксембург Швеція Німеччина
Індикатори можливостей
Якість адміністрування 1 8 10 4 11
Якість освіти 5 1 13 4 2
Якість охорони здоров’я 5 1 13 4 2
Якість суспільної інфраструктури 4 1 5 3 2
Індикатори Р. Масгрейва
Дистрибутивність (розподіл) дол, США 79,9 56,4 110,8 53 52,8
Стабільність, у % 0,7 1,6 2,5 1,5 1,9
Економічна продуктивність, у % 5,2 3,9 5,2 6,2 3,4

Джерело: Складено автором за даними [2, 3, 5].

Наведена система показників, що об’єднує індикатори Масгрейва та індикатори можливостей у єдину систему, за якою можливо не лише з кількісного, а й з якісного боку оцінити ефективність функціонування суспільного сектору економіки в розрізі країн світу. Із наведеної таблиці можна зробити висновок, що найбільш ефективно розвинений суспільний сектор у Данії та Нідерландах. Нідерланди відстають за першим критерієм індикаторів можливостей (якість адміністрування), тоді як Данія відстає за якістю суспільної інфраструктури.

Наступним підходом оцінювання функціонування публічного сектору є метод СВА (cost-benefit analysis), який передбачає оцінку ефективності соціально-економічних програм/проектів. Аналіз «витрати-вигоди» нині є застосовуваним у багатьох країнах світу. Переваги методу СВА полягають у тому що, він дозволяє порівнювати монетизовані вигоди, які одержані від використання коштів бюджету за певним напрямком фінансування або за певною програмою. Найбільш універсальним, а також часто застосовуваним методом СВА при оцінюванні ефективності соціальних проектів є визначення ставки міжчасових переваг або SPTR (social rate of time preference SRTP), які, зокрема, досліджуються у публікації Л. Васютинської [8].

У класичному варіанті SRTP представлена рівнянням, яке одержало назву формули Рамсея.

SRTP = ρ + μg ,

де: ρ – індивідуальна ставка міжчасових переваг;

μ – еластичність граничної суспільної корисності споживання;

g – темп зростання споживання на душу населення.

Згодом формула була модифікована з огляду на врахування ймовірних ризиків недожиття індивідом до, часу коли проект має бути завершеним:

SRTP = δ + L + μg,

де δ – «чиста ставка» міжчасових переваг;

L – рівень ризику для життя або ризик катострофи (Catastrophe risk). [8]

На наведеному рис.1, можна побачити порівняння ставки SRTP з іншими країнами.

Рис.1 Міжнародне порівняння ставок SRTP

Джерело: Складено автором за  даними [8].

Отже, за даним рисунком, можна порівняти ставки SRTP у різних країнах. Так, як ставка є найбільш універсальним підходом, до визначення ефективності соціальних проектів/програм у суспільному секторі, то можна побачити,  що найбільша ставка у Польщі, найменша у Швеції.

Таким чином, проаналізувавши дану практику оцінювання, можна зробити висновок, що для розрахунку ставки SRTP, можуть виникнути певні труднощі з пошуком потрібної інформації для обчислення. Слід зазначити, що даний метод розрахунку, треба використовувати у короткостроковій перспективі, оскільки нестабільність економічної ситуації в країні, на довгостроковий період призводить до значних похибок.

Висновки:

Отже, проаналізувавши європейську практику функціонування публічного сектору, за трьома підходами, а саме: індикатори можливостей, індикатори Масгрейва, а також оцінювання функціонування публічного сектору- ефективність соціально-економічних програм/проектів, метод СВА і визначення ставки міжчасових переваг або SPTR. Індикатори можливостей та індикатори Масгрейва, дають змогу кількісно та якісно оцінити роботу суспільного сектору порівняно з іншими країнами. Вони охоплюють такі сфери, як якість освіти, адміністрування, продуктивність, стабільність, якість інфраструктури та інше. Із досліджуваних країн, лідерами стали Данія і Нідерланди.

Що стосується функціонування публічного сектору- ефективність соціально-економічних програм/проектів, метод СВА і визначення ставки міжчасових переваг або SPTR, дані методи є досить складними, і використання їх можливе лише у короткостроковій перспективі, через нестабільність економічної ситуації, яка призводить до значних похибок. 

Література:

  1. Вікіпедія, [Електронний ресурс]: Web-сайт. – Режим доступу: https://en.wikipedia.org/wiki/Public_sector – Назва з екрану.
  2. Длугопольський О. Підходи до оцінки ефективності функціонування суспільного сектору економіки [Електронний ресурс] / 2.        Длугопольський О. –  Режим доступу: file:///C:/Users/PK/Downloads/1935-1913-1-PB%20(1).pdf  Назва з титул. екрану.
  3. Eurostat, [Електронний ресурс] : Web-сайт. – Електрон. дані та прогр. –2018-  Режим доступу: https://ec.europa.eu/eurostat/tgm/table.do?tab=table&init=1&language=en&pcode=teina225&plugin=1 – Назва з екрану.
  4. Doing Business, [Електронний ресурс] : Web-сайт. – Електрон. дані та прогр. –2018-  Режим доступу: http://russian.doingbusiness.org/ru/rankings – Назва з екрану.
  5. Transparency International, [Електронний ресурс] : Web-сайт. – Електрон. дані та прогр. –2018-   Режим доступу: https://www.transparency.org/ – Назва з екрану.

4 comments

  1. Доброго дня! Оксано,скажіть,будь ласка,а яку ж позицію у цих рейтингах займає Україна ? І можливо Ви знаєте методи та інструменти для підняття України у рейтингах у цих позиціях?

    Подобається

  2. Доброго дня, Оксано! Чим же зумовлена така ефективність публічного сектору Данії та Нідерландів? Чи можливо на досвіді цих країн піднятися Україні?

    Подобається

    • Доброго дня, дякую за запитання, ефективність публічного сектору у Данії та Нідерландах зумовлена тим, що він займається підтримкою конкурентного середовища,досягненням високої якості життя, розвитком демократії, тощо. Індикатори, які входять до складу оцінки ефективності публічного сектору охоплюють всі види продуктивності, а саме: фінансові, економічні, соціальні, екологічні та інші критерії. Щодо України, то для того щоб підвищити ефективність функціонування публічного сектору потрібно розібратися з державно-управлінською діяльністю, яка потребує визначення основних засад та напрямків свого розвитку.

      Подобається

  3. Доброго дня, дякую за запитання, що стосується України, то за даними показниками оцінки ефективності публічний сектор є досить неефективним. Це зумовлено політичною та економічною нестабільністю в країні, а також недостатнім рівнем прозорості та відкритості у сфері державного управління. Але наразі Україна намагається покращити свої позиції за допомогою реформ, які діють, наприклад партнерство «Відкритий уряд», покращення якості адміністрування, а також стимулюючі заходи уряду, для підтримки економічної продуктивності.

    Подобається

Коментарі закрито