Марчук Г.В. ПРИХОВАНЕ БЕЗРОБІТТЯ: ТРАНСФОРМАЦІЯ ЗМІСТУ ТА ЧИННИКІВ

Марчук Галина Володимирівна

Факультет міжнародної економіки і менеджменту,  І курс

Науковий керівник:  к.е.н., доцент Федірко Н.В.

 

ПРИХОВАНЕ БЕЗРОБІТТЯ: ТРАНСФОРМАЦІЯ ЗМІСТУ ТА ЧИННИКІВ

Оскільки однією з основних характеристик ринку праці є сфера безробіття, це неминуче зумовлює детальне дослідження проблем, що виникає у цій сфері, а саме – приховане безробіття. Актуалізація даного явища виникла у формі надлишкової робочої сили в умовах командно-адміністративної економіки, перевищення пропозиції над попитом, а також зниження продуктивності виробництва в умовах кризи. У зв’язку з наявністю надлишкової робочої сили ми не маємо змоги реально оцінювати економічний стан країни в цілому. Вирішення цієї проблеми та переведення прихованого безробіття у  стан відкритого дасть змогу дійсно кваліфікованим працівникам виконувати належну їм роботу, збільшить ефективність праці на підприємстві та розмір заробітної плати.

Проблему безробіття досліджували такі вітчизняні та іноземні економісти як А.Ґ. Аґанбенян (один з перших  поставив питання прихованого безробіття ще в СРСР у 1964 році), М. Шаленко [1,c.256] (визначив рівень надлишкової робочої сили в Україні), Е.М. Лібанова (досліджувала статистичні дані рівня безробіття включаючи офіційні на приховані форми), І. Петрова (аналізувала зайнятість на офіційному та тіньовому ринках праці). [3,c.45] Незважаючи на велику кількість досліджень  темою яких є приховане безробіття складною проблемою так і лишається  виведення прихованого безробіття у відкрите, адже повністю вивести його з тіні – задача не з легких. Опираючись на актуальність даного явища, що відобразилось як у світі так і в Україні, метою мого дослідження є насамперед дослідження чинників які вплинули на приховане безробіття та їх трансформація на протязі часу. Зазвичай, поняття прихованого безробіття трактується як  неповна вимушена зайнятість працівників, які стали зайвими з різних організаційно-економічних причин виробництва, але продовжують знаходитися у складі підприємства.   Також можна дефініціювати за конвенцією МОП №168 (10 стаття) [8], яке називається частковим безробіття, яке з’являється у періоді тимчасового  скорочення сталої тривалості робочого часу без розриву трудових відносин. За даними Мінсоцполітики у проекті бюджету 2016 закладено 7,4 млрд. грн.[7]

Таблиця 1

Трансформація змісту чинників прихованого безробіття

Етапи трансформації категорії «приховане безробіття»	Масштаби прихованого безробіття	Форми прояву прихованого безробіття	Чинник прихованого безробіття
Кризовий радянський (1980-1990)	10-33%*	Більша кількість робітників на підприємстві, ніж потрібно	Ідеологічна сторона соціалізму
Кризовий трансформаційний (1990-2000)	Від 20-25%*	Вимушеність йти на неповний робочий графік, робота не за кваліфікацію	Недостатня допомога безробітнім
Світова економічна криза (2007-2010)	16-17%*	Надання вимушених відпусток, що не оплачуються роботодавцем	Перевищення пропозиції над попитом
Кризовий сучасний – після революції гідності (2014-дотепер)	20%*	Приховування реального проценту безробіття, низька заробітна плата для висококваліфікованих працівників	Банкрутство підприємств, несприятливий інвестиційний клімат

Джерело: розроблено автором.

Примітка: ** за даними [9].

Розкриваючи тему , хочу показати власний доробок у вигляді таблиці та особистого аналізу трансформації чинників прихованого безробіття на протязі  основних етапів української держави. На даній таблиці можемо бачити ,що відсоток прихованого безробіття в Україні досить високий. У порівнянні зі східними державами , де відсоток офіційного безробіття вище , ніж в Україні ,можемо зробити висновок, що саме офіційний показник дає змогу реально дивитись на ринок праці в країні. Якщо у кризовий радянський період головним фактором прихованого безробіття була саме ідеологічна сторона соціалізму, то з плином часу цей чинник трансформувався у надлишок робочої сили через  НТП – за ствердженням вченого О.Й. Хомина. У 90-ті причиною було перевищення пропозиції над попитом, задля економії коштів підприємства скорочують тривалість робочого дня, згодом поширена практика неоплачуваних адміністративних відпусток. З 2007 з метою мінімізації витрат поширюється практика збільшення частини напівзайнятих працівників та перехід на видачу заробітної плати  у конвертах ,згодом поширена практика неоплачуваних адміністративних відпусток. Проводячи дослідження ,можна часто натикатися на статті щодо прихованого безробіття ,що у сьогоденні пов’язане з банкрутством підприємств. Так, за словами управляючого партнера корпорації Brain Source Андрія Кривокоритова несприятливим інвестиційним кліматом, відпливом інвестицій з України, а також пресингом контролюючих органів, що призводить до закриття малого і середнього бізнесу [10].

Проте, гостру проблему прихованого безробіття відчула на собі Білорусія, де у 2015 році рівень сягнув 120 тис. людей. У Росії допомога безробітнім складає 820 рублів, тобто людині з села поїхати зареєструватись безробітнім буде коштувати дорожче за саму допомогу. За даними Держстату України, в лютому 2016 року в Україні було зареєстровано 523 тис. безробітних, з них 422 тис. отримували допомогу. Середній розмір допомоги – 1206 грн.

Підсумовуючи все вищесказане можна побачити, що проблема прихованого безробіття гостро постає у сфері економіки України, а також держав-сусідів Росії, Білорусії. Через невідповідність офіційних даних вкрай важко точно визначити відсоток впливу явища, проте очевидно , що він значний. Як писав Дж. Кейнс: «Найбiльш значними вадами суспiльства, в якому ми живемо, є його нездатнiсть забезпечити повну зайнятiсть, але є багато шляхів ,що позитивно вплинуть на ринок та значно зменшать його вплив. Аналізуючи досліджувану інформацію можу навести деякі приклади вирішення проблеми, а саме – переведення прихованого безробіття у відкрите (найбільш поширена думка серед економістів вивчаючих приховане безробіття – Л.П. Кравчук, Е.М. Лібанова та ін.) регулювання та узгодження політики країни, впровадження погодинної оплати роботи задля підвищення ефективності роботи, конституційно-правовий захист безробітних, підвищення заробітної плати найбільш кваліфікованим працівникам . Тобто, запровадження структурних реформ, правильний розподіл людських ресурсів забезпечить покращення економічного клімату та соціального життя загалом.

 

Література

1. Іє О. М. Методичні засади статистичного аналізу безробіття населення у регіоні / О. М. Іє, В. О. Крамаренко // Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. – 2013. – № 4(2). – С. 212-218. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VSUNU_2013_4(2)__46.
2. Хомин О.Й., Кравчук С. З. Безробіття в Україні після другої світової війни до незалежності. https:// irbis-nbuv.gov.ua%2Fcgi-bin%2Firbis_nbuv%2Fcgiirbis_64.exe%3FC21COM%3D2%26I21DBN%3DUJRN%26P21DBN%3DUJRN%26IMAGE_FILE_DOWNLOAD%3D1%26Image_file_name%3DPDF%2Fvkpnuen_2013_8_77.pdf&usg=AFQjCNEGJFzl2guw9hac-bU_GVTZIkkmyw&sig2=9TrwGdd5x59hQtM8-6yo0g
3. Кураков Л.П., Краснов А.Г., А.В. 1998 ЕКОНОМІКА: ІННОВАЦІЙНІ ПІДХОДИ
4. Бєлєнький П., Люткевич В. Методологічні підходи і методика аналізу інфраструктури ринку праці в контексті маркетингових концепцій // Регіональна економіка. – 2003. – № 2.
5. Завіновська Г. Економіка праці: Навчальний посібник/ Галина Завіновська,; М-во освіти України. КНЕУ. – К.: КНЕУ, 2003. – 298 с.
6. https://www.rbc.ua/ukr/news/proekte-byudzheta-zalozheno-mlrd-grn-vyplatu-1441880903.html
7. Конвенция о содействии занятости и защите от безработицы [Конвенция 168] от 21.06.1988 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.un.org/ru/documents/decl_conv/conventions/jobles.shtml
8. Кочетов А.Н. Скрытая безработица среди специалистов