Воскобойник Т. ПОДАТКОВИЙ ТЯГАР ТА ПОДАТКОВЕ НАВАНТАЖЕННЯ: КАТЕГОРІАЛЬНЕ ПОРІВНЯННЯ

Воскобойник Тетяна

ФЕтаУ, 2 курс

ПОДАТКОВИЙ ТЯГАР ТА ПОДАТКОВЕ НАВАНТАЖЕННЯ: КАТЕГОРІАЛЬНЕ ПОРІВНЯННЯ

Науковий керівник:  к.е.н., доцент Котенок Д.М.

Актуальність. Важливе значення у публічній сфері є те, за допомогою яких інструментів держава впливає на суспільство. За сучасних умов податки є тим інструментом, який виправдано вважається одним з найважливіших факторів державного впливу на економічний розвиток в цілому та наповнення бюджетів зокрема.

Постановка проблеми. Важливе значення має дослідження категорії податкового навантаження та податкового тягаря, оскільки саме ними оперують державні управлінці, оцінюючи ефективність державного впливу на структурні трансформації економіки, які, в свою чергу, впливають на рівень добробуту нації.

Результати дослідження. Сучасні дослідники чітко не розмежовують зміст понять «податковий тягар» та «податкове навантаження». Вони їх доволі часто ототожнюються і використовують як синоніми до яких ще додається категорія «податковий тиск». Це обумовлено тим, що до слова «вантаж» наводитися синонімічний ряд: «вага, вантаж, навантаження, ноша, тягар»[6]. Разом з тим, деякі учені вважають за необхідне розрізняти ці поняття.

Термін «податкове навантаження» почав вживатися одразу після перших досліджень податку. Одним з перших його використав Уільям Петті. Англійський статистик та економіст досліджував податкове навантаження та приділяв увагу перерозподілу податкового тягаря у  своїй роботі «Трактат про податки та збори». Саме у його працях розритий фінансовий аспект податкового тягаря та його вплив на платника. Адам Сміт, шотландський економіст, пов’язуючи податковий тягар з бюджетними доходами, розглядав податкове навантаження [7].

Згідно сучасного трактування податковий тягар – це сукупний обсяг сплачених податків [1]. Він вимірюється як співвідношення суми відрахувань до доходів за певний період, як правило фінансовий рік [3].

На відміну від податкового тягаря, податкове навантаження – визначається на макроекономічному рівні і його прийнято розраховувати як відношення суми податків до величини валового внутрішнього продукту, іншими словами, це показник того, яка частина ВВП країни відходить у сферу податків [1]. Як кількісна характеристика податкове навантаження визначає рівень оподаткування країни або суб’єктів господарювання, як якісна — вплив податку на економіку загалом [5].

Податкове навантаження пов’язане з використання валового й чистого внутрішнього продуктів. Таке навантаження може формуватися за рахунок державної монополії на податки й суспільні блага, а може бути формою прояву державної бюджетно-податкової політики [4].

Прийнято розрізняти декілька методів оцінки рівня податкового навантаження: співвідношення суми податків до доходів, різниця між доходами та видатки й трансфертами, частка податкових надходженнях [2].

У публічному управління податкове навантаження є одним з показників, який проявляє державний напрямок у проведенні соціальної та економічної політики.

Варто зазначити, що реакція економічних суб’єктів на податковий тягар та податкове навантаження однакова, проте вони мають різні форми. Так,   зависоке податкове навантаження є негативним проявом податкової політики держави, гальмує ділову активність, занижує доходи населення, збільшує соціальну напруженість та тіньову економіку. Занизьке податкове навантаження призводить до «збідніння» держави, оскільки вона недотримує коштів у державний бюджет і не може ефективно виконувати свої функції. Що ж до податкового тягаря, то при його надмірних розмірах відбувається зменшення індивідуальних доходів, а, отже, і сукупного попиту і, як наслідок, сукупної пропозиції. Разом з тим, скорочуються заощадження, що призводить до значного обмеження інвестиційних джерел, а, отже, і гальмує ділову активність. Тож найважливіше завдання держави щодо податкової системи — урівноваження податкового тягаря, який у свою чергу призведе до стабілізації податкового навантаження.

Висновки. Розглянувши такі поняття, як «податковий тягар» та «податкове навантаження», можна дійти згоди про їх однаковий характер, але відмінність у значенні та на рівні прояву. Податкове навантаження більш ширше поняття, яке вживається на рівні національної економіки. Податковий тягар використовується більше для опису саме «важкого» рівня оподаткування, яке використовують економічні агенти для опису нашої податкової системи.

Список використаних джерел:

 

  1. П. В. Савченко, І. А. Погосов, Є. Н. Жильцов. Економіка громадського сектору: Підручник / Под ред. П. В. Савченко, І. А. Погосова, Е. Н. Жильцова. – М .: ИНФРА-М, 2 010. – 763 с., 2010
  2. Цимбалюк І., Вишневська Н. Податкове навантаження, як критерій ефективності ведення податкової політики [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// archive.nbuv.gov.ua/ portal/soc_gum/evu/2012_19_1/Tsymbaly.pdf
  3. Податковий тягар в економіці. Розподіл податкового тягаря[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://poradi.ru/ekonomika-ta-finansi/39770-podatkovij-tjagar-v-ekonomici-rozpodil-podatkovogo.html
  4. Вецепура Н.В. До питання оптимізації податкового навантаження. Экономические науки -12-14с.
  5. Ярова Н.В. Податкове навантаження та його оцінка автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук
  6. Джуринська О.С. Податкове навантаження: сутність та напрями зміщення
  7. Цимбалюк І.О., Міщанчук О.О Особливості визначення податкового навантаження на рівні держави та регіону// Вісник Хмельницького національного університету, №3, Том 2, 2014 (212) ,101-106с.