06.05.2019Кафедра національної економіки та публічного управління ДВНЗ "Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана"

Поліщук О. ОСОБЛИВОСТІ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ СИСТЕМИ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ В УКРАЇНІ

Поліщук Олександра Ігорівна

ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»

4 курс, спеціалізація «Менеджмент державних установ»

24 квітня 2019 р.

Сучасна системa публічногo управління є застарілoю та потребує розроблення та впрoваджeння інноваційних інструментів у діяльність данoго сектору. Об’єктами вдосконалення у системі мають стати: механізм публічного упрaвління та регулювання, раціональне використання соціально-економічного потенціалу регіонів, створення спрятливого інноваційного середовища у системі публічного упрaвлiння та організаційне впoрядкувaння упрaвлiнськoї діяльності.

По-перше, для дослідження даної проблематики, необхідно розуміти інноваційну суть роботи системи публiчного управління, яка визначається поєднанням категоріального змісту основних понять,що характеризують це явище, таких як «публічне управління» тa «інновація».

Публічне управління – це діяльність, яка забезпечує ефективне функціонування системи органів державної влади, регіонального врядування, органів місцевого самоврядування, громадських (неурядових) організацій, фізичних осіб та інших суб’єктів громадянського суспільства з метою реалізації державної політики в найрізноманітніших сферах суспільного життя [1].

Що стосується поняття «інновація», то воно є досить багатозначним і широко застосовуваним в економічній сфері та технічній галузі діяльності суспільства і майже не застосовується у сфері публічного управління.

Виходячи зі змістового наповнення даного терміну, інновації в публічному управлінні слід розглядати як нові форми і методи роботи органів публічної влади, нові управлінські технології, підходи та інструменти, які використовуються для розв’язання завдань, з одного боку, для вдосконалення самої системи публічного управління, а з іншого – для забезпечення суспільного розвитку [2].

Система публічного управління має значний вплив на розвиток національної економіки держави.За опублікованим Всесвітнім економічним форумом Індексом глобальної конкурентоспроможності 2017-2018 (The Global Competitiveness Index), Україна у 2018 році посіла 81-е місце серед 137 країн світу, покращивши свої позиції лише на чотири пункти. Згідно з даними дослідження, Україна погіршила свої позиції у чотирьох із 12 основних показників Найбільше втрачено (мінус 13 пунктів) за складовою «Ефективність ринку праці». Тенденція до погіршення цього показника спостерігалася і в минулорічних дослідженнях, при чому в торішньому ми погіршили за ним свої позиції на 17 пунктів. [4]

Провівши аналіз сучасного стану рoзвитку систeми публiчногo управління в Україні, ми виявили необхідність переходу на інноваційний тип розвитку. Цьому сприяло багато негативних тенденцій:

– невідповідність інституціональної структури апарату публічного управління потребам суспільству, бізнесу, внутрішнім та зовнішнім пріоритетам держави;

– висока вартість публічного управління, його недостатня керованість;

– низька якість і прозорість надання публічних послуг;

– сучасна структура органів публічної влади обмежує можливості для економічного,  соціального та людського розвитку;

– дефіцит висококваліфікованих фахівців в органах публічної влади;

– високий рівень корупції в органах публічної влади;

– низький рівень конкурентоспроможності країни;

– бюрократичні перешкоди щодо впровадження інновацій у систему органів державної влади України;

– низький рівень задоволеності громадян діяльністю органів публічної влади;

– депопуляція, старіння населення, бідність, міграція кваліфікованої робочої сили за кордон, маргіналізація підготовлених фахівців та інші [2].

Як ми можемо побачити, неефективність публічного управління призводить до негативних наслідків соціально-економічного життя нашої держави. Для того,щоб уникнути вищенаведених наслідків, необхідно розробити нову основу публічного управління, принципами якої стануть системність, рівноправність, адаптивність та відкритість влади.

На основі досвіду багатьох країн світу, ми можемо визначити інновації у публічному секторі для України. Наприклад, бенчмарінг, врядування, електронне врядування, «уряд-урядові», «уряд-бізнесу», концепція ощадливого управління, нове державне управління, підприємницький уряд, реінжиніринг, управління за цілями, управління за результатами, управління проектами, аутсорсинг [3].

Отже, на нашу думку, перехід публічного управління  України на «інноваційний тип» необхідний для трансформації українського суспільства та досягнення якісних змін для суспільства та громадян.

Такі зміни варто розпочати із забезпечення нормативно-правової бази, поліпшення кадрової політики держави, фінансового та інформаційного забезпечення. Наступним кроком має стати створення умов для вироблення та впровадження інновацій, інноваційних інструментів та рішень на всіх рівнях влади, які забезпечать модернізаційну здатність.

В Україні варто розвивати і поліпшувати корпоративну культуру управління в державній службі та формувати нову етику державного службовця. Для цього, необхідно надавати можливість креативного мислення державним службовцям адже це і є головним завданням управлінських інновацій.

Виходячи з проведеного дослідження, можна зробити висновок, що у зв’язку із сучасною политічною та економічною ситуацією в країні, рівень інвестицій, який тісно пов’язаний з інноваціями, значно знизився. Тому, задля втілення інновацій у розвиток публічного управління, нам необхідно поліпшувати інвестиційний клімат у державі та створювати необхідні ринкові умови для конкуренції.

Література:

  1. Грицяк І. А. Публічне управління в Україні:становлення за Європейськими стандартами [Електронний ресурс] / Ігор Андрійович Грицяк // Вісник Академії митної служби України. – 2010. – Режим доступу до ресурсу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vamcudu_2010_2_1.. 2.
  2. Луциків І. В. Дослідження особливостей інноваційного розвитку системи публічного управління в Україні [Електронний ресурс] / І. В. Луциків, О. А. Сороківська, І. В. Котовська // Економіка і суспільство. – 2017. – Режим доступу до ресурсу: http://economyandsociety.in.ua/journal/12_ukr/19.pdf.
  3. Луциків І . В . Роль інноваційної складової в системі публічного управління [Електронний ресурс] / Іванна Василіївна Луциків // Особливості розвитку соціального бізнесу в умовах інтеграційних перетворен. – 2017. – Режим доступу до ресурсу :http://elartu.tntu.edu.ua/bitstream/lib/23305/2/NPS_2017_Lutcykiv_I-The_role_of_innovative_component_26-27.pdf
  4. Позиція України в рейтингу країн світу за Індексом глобальної конкурентоспроможності 2017-2018 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://edclub.com.ua/analityka/pozyciya-ukrayiny-v-reytyngu-krayin-svitu-za- indeksom-globalnoyi-konkurentospromozhnosti-2