Федорова К.С. Макроекономічні наслідки виходу Британії з Європейського Союзу

Студентки 2-го курсу спеціальності «Міжнародна економіка та менеджмент»

Федорової Ксенії Сергіївни

Викладач

Доцент кафедри макроекономіки та державного управління

Усик В.І.

---

Вступ

Мета роботи полягає у  висвітленні можливих макроекономічних наслідків виходу Британії з Євросоюзу. Скорочено цей процес також називають «Brexit». Це поєднання двох англійських слів: «Britain» – Британія та «Exit» – вихід. Такий неологізм був створений за аналогією слова «Grexit» – яким позначали можливий вихід Греції з Євросоюзу [1].

Ця тема стала надзвичайно актуальною у всьому світі після подій 23 червня 2016 року. В цей день у Великій Британії та Гібралтарі відбувся референдум щодо членства цієї країни в ЄС. Перед громадянами було поставлене питання доцільності продовження членства країни в Європейському Союзі. За результатами голосування було виявлено, що 48,1% населення бажають, щоб Великобританія не виходила з Європейського Союзу, в той час як 51,9% виступило за вихід. У числовому відношенні голоси розподілися як 17 410 742 – «проти» і 16 141 241 – «за». Явка на референдумі склала 72,2% населення – це більше ніж 30 мільйонів людей [1]. І, можливо, цей крок буде найважливішим рішенням Великобританії, її громадян та уряду в цьому десятилітті. Безперечно, це призведе до змін в економіці Великобританії й вплине на країн-учасниць Європейського Союзу.

Дослідження цієї теми допоможе спрогнозувати можливі наслідки виходу Британії з Європейського Союзу і навіть запобігти негативним макроекономічним процесам. Також послугує прикладам для майбутніх поколінь державних керівників, адже це перший випадок в історії, коли держава сама добровільно хоче залишити Євросоюз.

Скоріш за все, це питання викликає стільки дискусій саме тому, що ця ситуація нова для Британії і для світу загалом. Немає чіткої інструкції як саме треба діяти в такому становищі. Уряд Великобританії зараз йде цілком новою, незвіданою дорогою. На плечах прем’єр-міністра країни Терези Мей лежить величезна відповідальність, можна сказати, що від її рішень залежить майбутнє країни й цілих поколінь її громадян.

Основна частина

Говорячи про макроекономічні наслідки, варто розпочати з явних процесів, які дають помітні наслідки на сьогоднішній день. Таким процесом є падіння курсу фунта стерлінгів. Це зниження розпочалося одразу після оголошення результатів референдуму 24 червня, коли країна дізналася, що більшість її громадян не бажають бачити Великобританію частиною Європейського Союзу. Тоді тільки за один день курс фунту стерлінгів до євро впав на 11%. Більше того, вже через три місяці курс британської валюти впав до свого трирічного мінімуму проти євро. Це сталося 3 жовтня, одразу після заяви прем’єр-міністра Великобританії Терези Мей про те, що країна розпочне офіційні переговори щодо виходу з Євросоюзу вже до кінця березня 2017 року. Її слова призвели до того, що курс національної валюти, порівняно з дореферендумним рівнем в 1,30 євро за фунт стерлінгів впав до 1,09 євро за фунт в жовтні. Такий стрімкий спад продовжувався до 12 січня, доки фунт стерлінгів не повернувся до позначки у 1,14 євро (рис.1) [2]. Звісно, такі «американські гірки» курсу британського фунту не можуть ніяк не відобразитись на економіці країни. Знецінення фунту в деякій мірі допомогло експортерам, які, можна сказати, «штучно» зменшили вартість своєї продукції на іноземних ринках. Це дає їм додатковий прибуток, адже за рахунок зниження цін інтерес до їхніх товарів, і, відповідно, їх конкурентоспроможність збільшуються. Також це гарантовано призведе до туристичного буму, адже зараз турист зможуть купити британську валюту на більш вигідних умовах, а отже й витратити більше, ніж, наприклад, рік тому. Так, за даними сайту travelmole.com, кількість туристів у Великобританії лише за місяць після референдуму зросла на 15% [3]. Китайська популярна туристична фірма «Caissa Touristic», яка спеціалізується на турах до Європи, повідомляє, що кількість замовлень на подорож до Великої Британії в 2016 році збільшилась на 20% порівняно з цим же періодом попереднього року. Також ірландські авіалінії «Ryanair» звітують про збільшення попиту на міжнародні рейси до Лондона, Манчестера, Ліверпуля, Лідс і Шотландії [2]. Крім того, число туристичних замовлень британців всередині країни зросло на 11%. Отже слабкість британського фунта не тільки приваблює іноземних туристів, а й сприяє розвитку внутрішнього туризму серед британців. Безумовно, зміна курсу валюти також вдарить і по імпорту. На відміну від експортерів, імпортери тільки постраждають від таких змін, адже іноземні товари і послуги, які вони пропонують на британському ринку, стануть помітно дорожчими, ніж вони були до цього. В таких умовах імпортні товари можуть втратити свою привабливість і конкурентоспроможність. Британський портал новин BBC повідомляє, що імпортери вже зараз відчувають ці наслідки «на власній шкурі». Таким прикладом може слугувати конфлікт між величезною британською транснаціональною корпорацією «Tesco» (яка є лідером продуктового ринку у Великій Британії) та її найбільшим постачальником «Unilever», який вимагав збільшення цін на товари у відповідь на зниження курсу фунта стерлінгів. Такі дії змусили Tesco прибрати з продажу деякі товари відомих брендів, що, в свою чергу, призвело до невдоволення клієнтів [2].

Рис.1. Зміна курсу фунту стерлінгу до долара за 10 місяців 2016 року і першого кварталу 2017 року

Джерело: [2]

Іншою миттєвою реакцією на результати референдуму були дії Банку Англії. У серпні 2016 року ця державна структура здійснила ряд кроків для стимулювання державної економіки. Найважливішим з них був зниження процентної ставки з позначки в 0,5% до 0,25%. Це перше її зниження з 2009 року й історичний мінімум за всі 322 роки існування банку. Також було здійснено збільшення фінансування на програму з викупу облігацій на 70 мільярдів фунтів стерлінгів. Загальний «бюджет» цієї програми на даний момент сягнув 435 мільярдів фунтів стерлінгів. Звісно, такі дії з боку Банку Англії призведуть до зменшення прибутку з облігацій, що відобразиться на доходах пенсійних фондів [2]. Можна сказати, що і так доступні кредити стають ще доступнішими. Тож у британців є реальна можливість фактично «жити у кредит»: брати гроші у займ і не думати як його віддавати, адже ставка і так неймовірно низька. Отже, такі дії можуть закінчитись наслідками у вигляді вибуху «мильної бульбашки» і кризи у майбутньому.

Ні для кого не секрет, що Британія функціонує за рахунок дефіциту бюджету і, можливо, це зіграло не останню роль в рішенні населення щодо виходу з ЄС. За підрахунками сайту ru.euronews.com, внесок британської сім’ї у членство в ЄС складає приблизно 340 фунтів стерлінгів щорічно. Але при цьому, дохід від дозволу користуватися Єдиним Європейським ринком повертає ці гроші майже в десятикратному розмірі. В той самий час, Великобританія витрачає близько 600 мільйонів фунтів в тиждень на оплату європейського членства. Це величезні кошти, які могли б були інвестовані в інші проекти охорони здоров’я, освіту чи розвиток технологій [4]. Варто замислитись на що зараз йдуть ці 600 мільйонів фунті щотижня. Це плата за можливість користуватися Зоною вільної торгівлі між країнами Європейського Союзу. Це означає, що всі країни можуть торгувати на взаємовигідних умовах. Тоді виникає головне питання: що буде, якщо Британія більше не зможе користуватися цією можливістю? Найочевидніша відповідь – країна повинна буде сама заключати такі договори з іншими країнами. В такому разі доведеться відмовиться від 40 років європейської законодавчої практики. На це прем’єр-міністр Сполученого королівства, Тереза Мей дає чітку і остаточну відповідь: “Британія йде з ЄС. Ми приймаємо наші власні рішення і пишемо наші власні закони”. Тим самим країна погоджується на те, що замість національних, верховенство матимуть міжнародні закони, що діють на всій території тогочасної спільноти). Розуміючи всю масштабність завдання, уряд країни вже опублікувало Білу книгу, в якій розписані приблизні етапи такої роботи. Таким чином, британському уряду доведеться повністю переписати, або, в кращому випадку, внести поправки в майже 20 тисяч законів і підзаконних актів, що регулюють в тому числі імміграцію, митні збори і податки, все, що стосується торгівлі, сільського господарства та інших сфер діяльності. За оцінкою спеціалістів, найбільш складною стане модифікація законодавчої бази в таких сферах, як екологія, хімічна і фармацевтична промисловість, космічна індустрія і аеронавтика. Законотворчість займе весь перехідний період, а поки, очікується, що Британія житиме і працюватиме за колишніми, ще європейським, нормам, законам і правилам. Така ґрунтовна зміна законів, безперечно, потребуватиме витрат часу і грошей, що може відобразитися на бюджеті й економіці країни в цілому. Також це може частково торкнутися змін в структурі уряду, якщо деякі підрозділи треба буде змінювати, або ж зовсім ліквідовувати і, водночас створювати нові. Паралельно з цим країна почне переговори з Брюсселем по всьому спектру тем і проблем, які складали до цього її обов’язки як члена ЄС. І від яких вона повинна звільнитися, як передбачається, через два роки [5].

Нещодавно Європарламент прийняв в Страсбурзі резолюцію, в якій викладена його позиція на переговорах про вихід з ЄС Великобританії. Документ передбачає поетапний підхід до цього процесу. Це означає, що перш ніж переходити до обговорення своїх майбутніх торговельних та інших відносин, сторони повинні узгодити умови “Брексіта”, в тому числі врегулювати фінансові питання. Відтак, представник Європарламенту на переговорах, Гі Верховстадт, сказав: “Усі зобов’язання, вся заборгованість і додаткові обставини, які можуть спливти в ході обговорень і підрахунків, повинні бути на столі на початковому етапі, – сказав. – Але далі буде легше, тому що, якщо ми домовимося про принципи, то зможемо застосовувати ці принципи, і в кінці кінців отримаємо підсумкову цифру. Ось чому в резолюцію внесена не ця цифра, а чіткий принцип про те, як досягти фінансового врегулювання”. Під такою «цифрою» деякі європейські діячі називали 60 мільярдів євро відступних в якості компенсації за розірвання угод з ЄС. Проте Британія просто обурена такою заявою, адже  такий платіж не передбачений Лісабонським договором. Зокрема британський євродепутат, колишній лідер Партії незалежності Сполученого Королівства Найджел Фарадж каже, що ця цифра взята зі стелі. Також він впевнений, що через 2 роки Британія вийде з ЄС без будь-якої заборгованості [6]. Звісно зараз в гру мають вступити політики з вагомими аргументами й прогресивними ідеями. Але фінансові зобов’язання Британії перед ЄС залишаються відкритою проблемою. А враховуючи теперішній дефіцит бюджету Британії затрати у обсязі 60 мільярдів євро негативно позначаться на економіці держави. У разі ж якщо Об’єднане Королівство навідріз відмовиться від будь-яких виплат бюджетних зобов’язань, це тільки погіршить ситуацію: якщо Європейський Союз відмовиться співпрацювати з Великобританією «вставляючи палиці в колеса» її економіки, можуть виникнути ще більші фінансові проблеми.

Ще однією причиною сумніву в ефективності угоди між ЄС та Великобританією є величезна кількість мігрантів, яка особливо турбувала уряд і народ Великобританії. Зокрема, порівняно з показником 92 289 осіб, які подали заяви на продовження проживання для забезпечення окремого статусу у 2015 році, ця цифра подвоїлася, досягнувши 201 287 осіб у 2016 році. За останні 12 місяців імміграція в Британію впала на 23 тисячі осіб у вересні минулого року, супроводжуючись зростанням еміграції на 26 тисяч осіб. Таким чином міграційний приріст впав нижче 300 тисяч осіб, досягнувши мінімальної позначки за останні чотири роки. Зменшення імміграції до країни був одним з пріоритетів програми Терези Мей. Її мета – зменшити імміграцію до Великобританії до 100 тисяч осіб на рік. Також «The Guardian» повідомляє про зростання іммігрантів з Румунії та Болгарії  на фоні виїзду з країни 12 тисяч жителів Східної Європи одразу після доленосного рішення референдуму [7]. Здається, що імміграція являє собою позитивний процес, адже це приплив трудового й інтелектуального капіталу до країни. Але це дійсно так лише коли вони сплачують податків більше, ніж отримують субсидій. Залишаючись членом Євросоюзу, Велика Британія фактично не може контролювати міграційний потік. Один з прихильників Брексіту, колишній міністр у справах пенсій Іан Данкан Сміт перед референдумом заявляв, що для того щоб впоратися з напливом мігрантів, Британії треба будувати по 240 будинків кожен день протягом 20 років. І тиск на школи теж, зрозуміло, виросте [8]. Очікується, що, ставши незалежною від вимог Євросоюзу, Королівство Британія відновить повний контроль над своїми кордонами і почне впроваджувати політику інтенсивного регулювання імміграції. Маємо сказати, що висока привабливість саме цієї країни для емігрантів не є дивною. Британія – країна можливостей для іммігрантів з величезними соціальними виплатами. Тож цілком очевидно, що деякі люди обирають не працювати у Великобританії, аніж працювати на Батьківщині. Зменшення кількості іммігрантів відкриє ширші можливості для населення країни. Наприклад, з’явиться більше можливостей для працевлаштування.

Крім того, для самої країни існує реальний ризик відокремлення територій Британії. Переглянувши результати  референдуму, можна сказати, що громадяни Шотландії і Північної Ірландії в цілому проголосували проти виходу з Європейського союзу: 1,66 мільйони шотландців віддали свій голос за збереження членства у ЄС проти одного мільйона, які хотіли виходу. В Північній Ірландії ситуація аналогічна: 440 тисяч громадян підтримали ідею продовження спільної діяльності з Європейським Союзом, в той час як 349 тисяч віддали свій голос проти. Після того, як обидві нації дізналися, що решта країни не розділяє їх поглядів, вони почали активну діяльність в сторону відокремлення від Королівства Великобританії і збереження членства в ЄС. В свою чергу, лідер Шотландської національної партії (SNP) сказала: “Шотландія ясно і рішуче проголосувала за те, щоб залишитися частиною Євросоюзу”. Уряд Шотландії вже готується розробляти нову законодавчу базу для проведення нового референдуму про незалежність. Ірландська націоналістична партія “Шинн Фейн” на чолі з Декланом Керні заявила про те, що якщо Північна Ірландія не може знаходитись в Європейському Союзі у складі Британії, вона повинна отримати дозвіл на проведення референдуму про об’єднання з Ірландією [9].

Безперечно, наслідки Брексіту не оминуть й Ірландію. Це країна, яка має сухопутний кордон з Британією. Щотижня торгівля між цими країнами приносить 1,2 мільярд євро і створює в двох країнах близько 400 000 робочих місць. Як можна спрогнозувати, вихід Британії з ЄС принесе Ірландії тільки негативні наслідки, зменшивши обсяги торгівлі і, відповідно, прибутки двох країн. Звісно, є шанс того, що Ірландія може виграти від Брексіту, якщо компанії, які хочуть продовжувати мати зв’язки з Європейським Союзом переїдуть сюди з Британії. У такому разі країна збереже частину прибутків [10].

Оскільки вихід Британії з Євросоюзу – це не односторонній процес, то він також матиме великий вплив на Євросоюз в цілому і на окремі держави-члени ЄС. Наприклад, хвиля змін торкнеться Франції, бо вона вклала в Британію значні економічні інвестиції. Більше того, між ними відбувається доволі активний обмін робочою силою. Так на британській території в даний час проживає більше 160 тисяч французьких громадян і, водночас, приблизно 400 тисяч британських громадян живуть у Франції. Як наслідок Брексіту, британці у Франції можуть просто втратити свої права в ЄС [10]. Польща також постраждає від Брексіту. На сьогодні в Британії проживає і працює близько одного мільйона поляків, й існує загроза того, що їм доведеться повернутися додому в пошуках роботи. Схожу позицію має також і Словакія. Вона буде боротися за надання рівних прав своїм громадянам в Об’єднаному королівстві [10].

Не слід також забувати про країну, в якій розташовані основні органи управління європейським Союзом – Бельгію. І вона являється одним з найбільших торгових партнерів Великобританії. Це означає, що Брексіт не тільки вдарить по доходам обох країн, а й призведе до складності їхніх стосунків у майбутньому, адже зараз торгівля між країнами здійснюється на засадах договору Євросоюзу. Ще у червні 2016 року бельгійський міністр економіки Кріс Петерс створив спеціальну робочу групу, яка буде аналізувати, як бельгійська економіка справляється з труднощами Брексіта [10].

Здається, однією з небагатьох країн Європи, яка може мати від Брексіту позитивний результат є Люксембург, тому що ця країна може привабити британські компанії, які шукатимуть нової дислокації для своїх офісів в зоні вільної торгівлі [10].

Бажання Шотландії вийти з Об’єднаного королівства Великобританії може також запустити реакцію в інших регіонах, які хочуть, щоб з їхньою думкою рахувалися. Таким прикладом є Іспанія, і її частина – Каталонія, яка прагне вийти зі складу цієї країни. Це може призвести до чергового. Ще перед оголошенням результатів Референдуму в Британії, Іспанія зробила заяву, що якщо Брексіт відбудеться, вона збереже відкритим доступ до свого ринку лише в тому випадку, якщо Британія запропонує їй спільне управління Гібралтаром. А це навряд чи станеться через економічну невигідність такої угоди для Британії. І, водночас, незрозуміло, яка ж доля чекає на цей куточок Об’єднаного королівства в безпосередній близькості з Іспанією. Вихід Гібралтару (як частини Британії) з ЄС дуже ускладнить життя Іспанії, але при тому ж, не відомо, які дії прийме уряд Британії для врегулювання цього питання, адже очевидно, що населення цієї віддаленої частини хоче й надалі залишитися в Європейському Союзі. Цей аргумент підтверджують й результати голосування Гібралтару на референдумі щодо виходу Великобританії з ЄС. Таким чином 96% гібралтарців голосували за збереження Британії членства цій міжнародній організації. Імовірно, Іспанія понесе великі збитки через Брексіт, зважаючи на те, що кожен день кордон з Гібралтаром перетинають дев’ять тисяч працюючих тут іспанців. Якщо дивитись на це питання комплексно, то воно нагадує медаль з двома сторонами: з одного боку, саме туристична привабливість, низькі податки, вільне пересування робочої сили і зв’язок з європейським ринком послуг, перетворили Гібралтар в процвітаючу економіку. З іншого ж, не треба забувати, ця територія підконтрольна уряду Великої Британії і слова головного міністра Гібралтару Фабіан Пікардо, який заявив, що “скеля” залишає Євросоюз разом з Великої Британією. Після Референдуму він висловив позицію своєї держави, кажучи: «Дуже шкода. Ми не хочемо відвертатися від Європи. Але така реальність, з якою нам доводиться рахуватися … У нас в руках певний набір карт. І ми повинні розіграти їх в нашу користь.» [11].

В цілому для Європейського Союзу Брексіт приніс більше втрат, ніж користі. Розпочинаючи від загальної паніки, невпевненості у наслідках  таких дій з боку Британії і закінчуючи послабленням євро. При цьому, звичайно, страждає імпорт. Але зниження курсу євро також зіграє позитивну роль і дозволить підтримати галузі, орієнтовані на експорт.

Висновки

Отже, на основі проведеного дослідження, було з’ясовано, що вихід Великої Британії зі складу Європейського Союзу є не простим процесом. До нього залучено безліч країн, а отже безліч економік, безліч урядів і безліч людей. Так, як макроекономіка є неточною наукою, по неможна з впевненістю сказати що буде з Британією завтра або через рік. Це сукупність багатьох факторів і процесів, які не можливо точно передбачити. Але, розуміючи макроекономічні процеси, можна спробувати спрогнозувати реакцію економіки на внутрішні і зовнішні чинники.

Наразі зміни вже торкнулися двох сторін цього процесу: і Великої Британії, і Європейського Союзу. Це позначилось, перш за все, на курсі фунта стерлінгів, який впав до свого трирічного мінімуму. Це призведе до зменшення імпорту іноземних товарів і збільшення продажів власне британських товарів на іноземних ринках. Також навіть зараз, у короткостроковому періоді, ми можемо побачити збільшення як іноземних туристів, так і туризму всередині країни завдяки більш вигідному курсу. Сюди ж можна додати й дії Банку Англії: зниження банківської ставки до 0,25% і збільшення фінансування програми з викупу облігацій на 70 мільярдів фунтів. Такі дії приведуть до зменшення прибутку з облігацій і можуть відобразитися на пенсійних фондах британських громадян, чий прибуток впаде, порівняно з минулим роком.

Все ж таки, в далекій перспективі такі зміни матимуть позитивні результати. Адже Британія позбудеться від щомісячної витрати 600 мільйонів фунтів стерлінгів, які зможе інвестувати у прибуткові проекти. Також дуже важливим аспектом стане здатність уряду керуватися власними законами, зокрема законами про міграцію, що було однією з основних причин виходу з Європейського Союзу. Але не слід забувати й зовнішню торгівлю, адже, ймовірно, країні доведеться заключати договори з іншими країнами самотужки.

Після Референдуму загострилося питання єдності Об’єднаного Королівства. Шотландія на Північна Ірландія мають реальне бажання і можливості відокремитися від Великої Британії, що вдарить по її економіці, втративши велику частину території і робочої сили. Хоча відокремлення Британії від ЄС завдасть удару по економічному становищі Гіблартару, як країни, межуючої з країнами-членами Євросоюзу, ця частина залишається вірною Великобританії.

З іншого боку, зміни чекають й сам Європейський Союз. Зокрема його учасники розділилися на декілька блоків з огляду на цю проблему: країни, в яких збільшується недовіра до Євросоюзу, що може призвести до їх виходу слідом за Британією; країни, які матимуть економічний зиск, приваблюючи британські компанії, які хочуть й надалі працювати разом з ЄС; країни, які мають велику діаспору у Об’єднаному Королівстві; країни, які в багатьох поглядах зходяться в поглядах з Британією і намагатимуться зберегти дружні відносини; і ті, хто підсилить лідируючі позиції в Європейському парламенті.

Джерела

1. Референдум щодо членства Великої Британії в ЄС [Електронний ресурс]// Вікіпедія – Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Референдум_щодо_членства_Великої_Британії_в_ЄС

2. Референдум щодо членства Великої Британії в ЄС [Електронний ресурс] / Tim Bowler // BBC news – 28.03.2017 – Режим доступу: http://www.bbc.com/news/business-36956418

3. British tourism sees post-Brexit boom [Електоронний ресурс] // travelmole -08.2016 – Режим доступу: http://www.travelmole.com/news_feature.php?news_id=2023417&c=setreg&region=2

4. “Брекзіт”: за і проти [Електронний ресурс]/ Ольга Малова// Euronews -12.05.2016 – Режим доступу: http://ua.euronews.com/2016/05/12/brexit-the-arguments-at-a-glance

5. “Брексит” – очищение от 40 лет европейской законодательной практики [Електронний реcурс]/ Елена Караева// Euronews – 30.03.2017 – Режим доступу: http://ru.euronews.com/2017/03/30/britain-s-parliament-braces-for-brexit

6. Определился подход Европарламента к переговорам о “брексите” [Електронний реcурс]/ Euronews// Euronews – 05.04.2017 – Режим доступу: http://ru.euronews.com/2017/04/05/farage-slams-eu-leaders-as-gangsters-over-brexit

7. Net migration to UK falls sharply after Brexit vote [Електронний реcурс]/ Alan Travis// The Guardian – 23.02.17 – Режим доступу: https://www.theguardian.com/uk-news/2017/feb/23/net-migration-to-uk-falls-by-49000-after-brexit-vote

8. “Брексит” для “чайников” и иммиграция: отвечаем на вопросы [Електронний реcурс]/ Яна Литвинова// BBC – 25.01.2017- Режим доступу: http://www.bbc.com/russian/features-38759693

9. Шотландия и Северная Ирландия хотят выйти из состава Британии [Електронний реcурс]// com – 24.06.2016 – Режим доступу: http://www.newsru.com/world/24jun2016/scotland.html
10. How Europe will break on Brexit [Електронний реcурс]/ Tara Palmeri// Politico – 06.08.2016 – Режим доступу: http://www.politico.eu/article/how-europe-will-break-on-brexit-brexit-map/

11. Жителей Гибралтара волнуют последствия брексита [Електронний реcурс]/ Euronews// Euronews – 20.03.2017 – Режим доступу: http://ru.euronews.com/2017/03/20/brexit-fears-on-gibraltar-as-uk-prepares-to-trigger-article-50

12. Последствия Брексита для Великобритании, Европы и Украины [Електронний реcурс]/Алексей Мельниченко// Hyser – 25.06.2016 – Режим доступу: http://hyser.com.ua/politics/posledstviya-breksita-dlya-velikobritanii-evropy-i-ukrainy-91834