06.05.2019Кафедра національної економіки та публічного управління ДВНЗ "Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана"

Пасічник Н. НАСЛІДКИ РЕАЛІЗАЦІЇ ЕЛЕКТРОННИХ ПЕТИЦІЙ В УКРАЇНІ

Пасічник Надія Зіновіївна

ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»

1 курс, юридичний інститут

24 квітня 2019 р.

У сучасному світі діалог держави з народом є надзвичайно важливим. Таким способом формується довіра з боку громадян до органів державної влади, а останні у свою чергу дослухаються до думки громадян. Завдяки цій взаємодії формується й ефективне управління державними справами, адже народ може не лише вільно висувати свої вимоги, а й знати, що їх візьмуть до уваги чиновники. Громадянам України необхідно знати, що уряд нашої держави не є прихованим, а навпаки працює на благо українського народу. Саме тому в мене виникають тільки позитивні враження, коли я бачу наслідки діяльності «Партнерства «Відкритий Уряд» у нашій державі. Завдяки йому ми щоразу бачимо, що в нас є необмежені можливості щодо поліпшення ведення державних справ. Безумовно, кожен напрямок його діяльності заслуговує на особливу увагу. Важко вибрати з них найважливішого, адже кожен з них відіграє важливу роль не тільки у державному будівництві, а й економіці, політиці тощо. Однак найбільше мене зацікавила тема електронних петицій, тому хочу висловити свою точку зору стосовно цього напрямку.

          Актуальність дослідження цієї теми зумовлюється щоденним прогресуванням демократії, в умовах якої потрібно розвивати вплив народу на державні справи та проблеми в інших галузях життя. Ця робота є досить складною, адже одне неправильне рішення і держава може перейти до авторитаризму. І навпаки, якщо дати народу безмежну владу, то, безумовно, це призведе до анархії. Таким чином, впровадження електронних петицій є досить оптимальним варіантом. Це дає змогу громадянам суттєво впливати не лише на громадські, а й на державні справи. При цьому воля осіб у цій формі не є необмеженою, адже її виконання починається лише після погодженням з відповідним органом або ж Президентом України та підписом відповідальної за це особи. Прослідкувавши за всією системою, можна відзначити те, що і держава і громадяни мають тут свій вплив. Це не є негативною стороною, швидше за все, це навіть позитивна сторона, адже двосторонній характер цієї системи свідчить про наявність діалогу між особою та державою.

          Насамперед, потрібно зазначити звідки бере походження такий формат звернення громадян до держави як електронна петиція. Шотландський парламент вважається одним із перших хто її започаткував, адже у 1999 році запровадив систему електронних петицій.  А от після неї ініціативу підтримали Португалія, Німеччина, Ірландія, Люксембург тощо. Я вважаю, що навіть у випадку впровадження електронних петицій спостерігається необхідність участі держави, яка бажає розвивати свої управлінські навики, у різних міжнародних організаціях, адже саме Рада Європи запропонувала запровадити електронні петиції. На мою думку, у той час Кабінет Міністрів України відреагував на цю пропозицію дуже схвально та об’єктивно оцінив ситуацію, адже заохочував Верховну Раду розробляти законодавчу базу для реалізації поставленої мети. Через шість років з того моменту було внесено зміни до Закону України «Про звернення громадян», після чого Петро Порошенко підписав відповідний указ «Про порядок розгляду електронної петиції, адресовані Президенту України». Про що ж свідчать всі вищезазначені факти? Я вважаю, що така співпраця органів державної влади та посадових осіб показує, що влада України здатна знаходити компроміси, об’єктивно оцінювати різні ситуації та вводити інновації для покращення як рівня правових відносин, так і загалом рівня життя народу. На мою думку, найважливішим наслідком введення електронних петицій є розвиток діалогу між державою та її громадянами. Крім того, кожен може внести свої поправки до певних питань, які їх турбують. Це дає відчуття того, що саме від тебе залежить майбутнє твоєї держави, зміцнює віру в завтрашній день. Наскільки мені відомо, в Україні є досить поширеним нігілізм, а це нововведення є хорошим засобом щодо знищення цього явища або ж запобіганню щодо розвитку правового ідеалізму, адже ця система заставляє кожну особу не спихати все на законодавців чи інших посадових осіб, а брати ініціативу у свої руки. Також слід відзначити, що ця реформа забезпечує вплив на різні сфери українського суспільства з боку молоді. Раніше звернення громадян до державних органів подавалося тільки в письмовому вигляді, це відштовхувало молодих людей від втручання в державні чи інші справи. А в такому вигляді знищується бюрократія. Третім особливо позитивним наслідком, на мою думку, є покращений розподіл коштів державного бюджету. Громадяни на місцях мають змогу на місці вирішувати проблеми, які їх хвилюють, таким чином вони краще розуміють куди потрібно витратити надану суму, яким справам у місцевому регіоні потрібно приділити увагу як найшвидше, а які можна відкласти як другорядні. Надання не дуже доцільних чи взагалі суперечливих петицій не входить в інтереси громадян, які проживають на певній території

             Мені доводилося чути багато негативних думок щодо того, що електронні петиції в Україні мають суто рекомендаційний характер. Деякі особи сприймають це як ситуацію, де люди трудяться, щоб написати звернення до Президента України, організовують все по плану, а в підсумку їхні петиції відхилені. Так от, на мій погляд, це навпаки хороша сторона нашої реформи, адже немає гарантії того, що певна людина складає петицію з добрими намірами, тим паче інші з нею можуть бути не добре ознайомлені, також знайдуться й однодумці. Крім того, кожна справа має дві сторони той, що її подає бачить по-своєму, а ті, хто має забезпечити її реалізацію чи виділити кошти, бачать її з зовсім іншої сторони. Тому оцінка певного питання з двох сторін є досить об’єктивною характеристикою. Мені сподобалося також те, що Кабінет Міністрів України старається бути максимально наближеним до народу, тому навіть не заборонив в петиціях жарти. Деякі з таких я перечитувала і ще раз переконалася, що український народ має досить непогане почуття гумору, враховуючи і посадових осіб, які відповідають на ці петиції. Я вважаю, це крута фішка, знову ж таки, головна проблема нашого століття – заохотити молодь до співпраці з органами державної влади. Наступним наслідком, який потрібно відмітити, є те, що таким чином державна влада показує ЄС, що ми готові до євроінтеграції, можемо змінювати та удосконалювати законодавство, робити державні справи прозорими, залучати народ до співпраці у різних напрямках. Наступним позитивним елемент цієї реформи є збільшення довіри з боку громадян до української влади. І хоча наш народ часто є скептично налаштованим та все-таки, коли бачиш, що до будь-яких змін треба докласти чимало старань та сил, починаєш розуміти, що кожна інноваційна діяльність вимагає надзвичайних зусиль. Таким чином народ починає цінувати працю своїх державних службовців. «І хіба це все у цій геніальній реформі?» – запитаєте ви. Але мені ще є що доповнити. Особливою ознакою такої петиції є її проста форма. Це свідчить про те, що абсолютна кожен громадянин має право скласти таку петицію. Не потрібна додаткова допомога адвокати чи ще якогось юриста, якщо особа грамотна, то достатньо лише сформулювати та вказати проблему, після чого довести необхідність щодо її вирішення.

             Беззаперечно, є і певні нюанси щодо введення електронних петицій. Всі вони стосуються відносно ще молодої законодавчої та виконавчої діяльності України. Бувають випадки, коли ці петиції розглядаються не вчасно, або взагалі не розглядаються. Знову ж таки це все проблеми недавнього інноваційного введення, тому ще не всі мали змогу докладніше ознайомитися з даною процедурою, або ж не до кінця її зрозуміли. Все це, на мою думку, справа часу та вдосконалення системи законодавства загалом. (див. табл. 1)

             Аналізуючи зарубіжний досвід щодо розгляду електронних петицій, я замітила, що все-таки хоч Україна в цій темі ще не повністю досвідчена, але і не відстає від інших країн. Наприклад у Латвії, щоб таку петицію було розглянуто Сеймом потрібно 10 тисяч підписів, враховуючи, що чисельність населення цієї держави становить всього майже два мільйона. При цьому саме Латвія та США вважаються наставниками України щодо впровадження електронних петицій. А от у Сполучених Штатах Америки ця система є досить спрощеною, адже немає окремо сайтів до парламенту, до органів місцевого самоврядування і т.д. Там є один сайт – We the People – тому петиція не може бути відхилена у зв’язку з невідповідністю вимогам, прописаними в ній, до повноважень того органу, до якого вона подається, адже вже адміністрація цього сайту вирішує хто буде відповідальний за вирішення того чи іншого питання. Разом з цим, на сайті набагато менших недоцільних чи жартівливих петицій, ніж у нашій державі. Це пов’язано з вищою правовою культурою американців, тому вони чіткіше формулюють проблематику свого звернення та пишуть переважно про ті речі, які дійсно можна реалізувати. У Канаді жартівливі чи неправильно сформульовані петиції взагалі відсутні. Це пояснюється закріпленням в законодавстві пункту, згідно з яким не можна писати неофіційним стилем мовленням, вживати образливі вислови щодо верхівки влади тощо. Також в них складніша процедура як подання звернення громадян до держави даного формату, так і його розгляду. Чудова техніка розгляду петицій запроваджена у Фінляндії. Якщо вона набирає 50 000 підписів, то автоматично стає законопроектом, який у свою чергу розглядається в особливому порядку. Таким способом, народ там має більший вплив на регулювання своїх прав.

             Протягом всього есе я аналізувала запровадження в Україні систему електронних петицій, розкривала свою точку бачення цієї ситуації. Тепер хочу навести спосіб вирішення деяких проблем стосовно цього в нашій державі та загалом яким я бачу шлях удосконалення цієї системи. Насамперед можна запозичити тактику в США щодо того, що петиції на головному сайті висвітлюються тільки тоді, коли вона перед тим набрала 150 голосів. Це зумовить уникнення певної реклами чи петицій з негативними проявами. Другим пунктиком удосконалення я пропоную впровадити в майбутньому таку тактику, коли петиція набирає певну кількість підписів, то автоматично розглядається як законопроект в особливому порядку. На мою думку, така кількість має становити не менше 100 000 підписів, але і не більше 200 000. Хоч і у Фінляндії для цього  потрібно 50 000 при загальній кількості населення 5 мільйонів, то виходить в Україні така кількість має бути набагато суттєвішою, але в нашій країні не є настільки активні громадяни, тому, я вважаю, що названа мною цифра є об’єктивно оцінена. І третім пунктом є контроль за дотриманням процесу розгляду петицій. Багато є скарг щодо запізненої відповіді або взагалі її відсутності на електронні петиції, тому це питання потрібно врегулювати. Я пропоную впровадження жорстокішої відповідальності посадових осіб, які цим займаються. Це має бути закріплено в законі.

             Отже, діяльність «Партнерство «Відкритий Уряд» має суттєвий вплив на різні сфери державного управління. Велику роль щодо її наслідків відіграло запровадження електронних петицій. Таким чином формується прозора система ведення державних справ, знищується бюрократія, а до вирішення багатьох проблем як державного, так і місцевого значення залучаються представники різних верств населення, а це означає вдосконалення безпосередньої демократії. Однак і досі залишається перелік питань щодо необхідності вдосконалення системи електронних петицій. Перш за все, я вважаю, потрібно зробити їхню систематизацію. Необхідно чітко на сайті розмежувати та посортувати різні електронні петиції. На мій погляд, це те, що реально зробити найближчим часом. Тільки після цього можна приступати до змін вищезгаданих, адже спершу потрібно зробити порядок всередині системи, а вже потім запроваджувати зміни стосовно цієї теми. Поряд з цим, протягом всього мого есе, простежується необхідність у покращенні правової культури пересічних громадян нашої держави. Народ повинен знати як захищати свої права, що і як потрібно вимагати в держави. Тільки завдяки покращенню правової культури можна забезпечити населення повною демократією та встановити взаємну відповідальність між громадянином та державою. Тож потрібно не стояти осторонь державних справ, а використовувати всі можливості, які нам дає наш уряд та загалом органи державної влади!

Таблиця1

Джерело: створена автором.

Список використаних джерел

  1. Закон України «Про звернення громадян»
  2. Указ Президента України «Про порядок розгляду електронної петиції, адресовані Президенту України»
  3. Електронні петиції в Україні [Електронний ресурс] – https://petitions.com.ua/
  4. Урядовий портал [Електронний ресурс] https://www.kmu.gov.ua/ua
  5. Офіційний портал Верховної Ради України [Електронний ресурс] https://rada.gov.ua/