14.05.2021Кафедра національної економіки та публічного управління ДВНЗ "Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана"

Музика А. ФОРМУВАННЯ ЕФЕКТИВНОЇ МОДЕЛІ БЮДЖЕТНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ З УРАХУВАННЯМ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ДОСВІДУ

Анастасія Музика
«Національна економіка», 4 курс
ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»
Науковий керівник – к.е.н., доцент кафедри національної економіки
та публічного управління Куценко Т.Ф.

Вступ. Розвиток суспільства та орієнтир України до партнерства з Європейським Союзом значно посилюють увагу до бюджетної політики країни та її ефективності. Бюджетна політика є однією з базових складових макроекономічної політики держави. Від ефективності бюджетного процесу, формування бюджетної стратегії залежить успішність реалізації регуляторної функції держави, забезпечення економічного зростання.

Актуальним завданням сьогодення є розвиток нових інструментів механізму реалізації бюджетної політики, які будуть направленні на пошук альтернативних джерел наповнення бюджетів, які сприятимуть розвитку ділової активності бізнесу та допоможуть підвищити інноваційно-інвестиційний капітал в країні. Одночасно з цим, державні витрати потребують оптимізації, збільшення кількості видатків, які будуть направленні на розвиток, за допомогою чого буде стимулюватися інвестиційна діяльність. Важливе значення також становить проблема постійного зростання боргових фінансів, що створює додаткове навантаження на бюджет країни, а як наслідок гальмує економічне зростання держави.

Методи дослідження. Для виконання дослідження були використані  наступні методи: діалектичний системно-структурний методи – для дослідження теоретичних та практичних особливостей механізму реалізації бюджетної політики; абстрактно-логічний – для узагальнення й формування висновків стосовно використання її сучасного інструментарію; математичний та статистичний – для розрахунку та аналізу базових показників, а також індикаторів бюджетної безпеки.

Огляд фахової літератури. Концептуальні засади бюджетної політики, питання формування та реалізації бюджетної політики, впливу бюджетного регулювання на соціально-економічний розвиток суспільства знайшли відображення у працях вітчизняних вчених: С. Булгакової, В. Федосова, В. Опаріна, С. Льовочкіна, О. Василика, К. Павлюка, Ц. Огня, І. Плужнікова, В. Дем’янишина, А. Павелко, І. Чугунова, С. Юрія, Т. Куценко, В. Опаріна, І. Лютого, В. Гейця, І. Запатріної, Л. Лисяк, І. Лук’яненко, І. Луніної та інших.

Результати дослідження. Бюджетна політика є важливою складовою фінансової політики, а отже і макроекономічної політики держави. В економічній літературі не існує єдиного підходу до тлумачення змісту бюджетної політики. На основі дослідження та узагальнення різних трактувань поняття бюджетної політики, можна стверджувати, що бюджетна політика – це цілеспрямована діяльність держави в особі органів державної влади і органів місцевого самоврядування у сфері бюджетних відносин з розробки, прийняття та реалізації рішень, які спрямовані на пошук, забезпечення та раціональне використання фінансових ресурсів на загальнодержавному та муніципальному рівнях для забезпечення соціально-економічного розвитку країни.[1]

Недоліки, які існують в бюджетній системі України потребують якісних змін в бюджетній політиці, зосередження її на стимулюванні активного розвитку, поступове вирішення існуючих проблем для того щоб зміцнювати економічну незалежність та побудувати сучасну економічну модель в Україні. Державний бюджет України сьогодні розглядається здебільшого як кошторис доходів та витрат, зосереджуючи свою увагу на фіскальній функції, яка направлена на короткострокову перспективу, а не як стратегічний фінансовий план держави, який буде спрямований на розвиток суспільства та економіки саме на довгострокову перспективу. Зосередження бюджету на фіскальній функції призводить до втрати стратегічних орієнтирів та руйнування потенціалу довгострокового економічного зростання.

Плановий обсяг надходжень до Державного бюджету у 2020 р. становив 1095,6 млрд. грн., фактичний обсяг ж складав 1076 млрд. грн., тобто план було виконано на 98,9%. У 2020 р. 82,5% доходів Державного бюджету забезпечувалися податковими находженнями. Видатки Державного бюджету планувалися у розмірі 1182 млрд. грн., фактичний обсяг склав 1288 млрд. грн., тобто фактичний обсяг видатків перевищив плановий на 9%. Розглядаючи дефіцит Державного бюджету варто зазначити, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» було спочатку затверджено дефіцит в розмірі 94,3 млрд. грн., але через пандемію у квітні 2020 р. були прийняті зміни та збільшено розмір дефіциту до 300,5 млрд. грн. А також було тимчасово призупинено дію норми Бюджетного кодексу України щодо визначення граничного розміру дефіциту державного бюджету не більше 3% ВВП. Фактичний показник дефіциту бюджету у 2020 р. становив 217,1 млрд. грн., тобто план було виконано на 72,2%.[2]

Важливим фактором соціально-економічного розвитку та певним індикатором ефективності бюджетної політики та організації бюджетного процесу в країні виступає бюджетна безпека. За результатами розрахунків та аналізу індикаторів бюджетної безпеки України слід зазначити, що лише 1 індикатор (рівень перерозподілу ВВП через зведений бюджет) не перевищує критичне значення, але і не знаходиться в межах оптимального значення, інші ж 3 індикатори (відношення дефіциту/профіциту державного бюджету до ВВП; дефіцит/профіцит бюджетних та позабюджетних фондів сектору загальнодержавного управління; відношення обсягу сукупних платежів з обслуговування та погашення державного боргу до доходів державного бюджету) свідчать про загрози бюджетній безпеці України.

Питання забезпечення бюджетної безпеки є досить актуальним та важливим, оскільки головним фінансовим планом держави виступає бюджет, який відображає більшість фінансових процесів в державі, а також нагромаджує та перерозподіляє доходи і здійснює фінансування відповідних витрат в країні. Тому, важливим є розвиток інструментів бюджетної політики, які будуть дійсно ефективними у питаннях відновлення збалансованості публічних фінансів та макроекономічної стабільності, тобто застосування фіскальної консолідації. Насамперед, потрібно впровадити фіскальні правила, що будуть ґрунтуватися на стандартах ЄС, а також запровадити жорстку фінансову дисципліну, виконання якої буде контролюватися відповідними органами.

На сучасному етапі у зв’язку з пандемією COVID-19 важливими завданнями бюджетної політики країн ЄС є: вдосконалення бюджетних інструментів; підвищення ефективності механізмів залучення податкових надходжень; удосконалення моделі формування доходів бюджету, що передбачає оптимізацію їх структури, зменшення частки податків на капітал, підвищення ефективності інструментів управління ризиками у цій галузі; оптимізація видаткової частини бюджету; забезпечення координації діяльності органів державного управління у процесі формування доходів та планування бюджетних витрат; вдосконалення системи обміну інформацією між органами державного управління та суб’єктами господарювання в процесі прогнозування доходів.[3] Значна кількість ресурсів спрямовується на зміцнення сектору охорони здоров’я та механізмів цивільного захисту, підтримку розвитку провідних галузей економіки. Також, велика увага приділяється таким питанням: надання державної допомоги для пришвидшення державної підтримки бізнесу, забезпечуючи при цьому необхідні рівні умови на Єдиному ринку, підтримка досліджень щодо боротьби з пандемією COVID-19.

Пріоритетами механізму реалізації бюджетної політики України на сучасному етапі мають стати: впровадження середньострокового бюджетного планування та  ефективного врядування шляхом реформи державного управління та децентралізації, реформування фіскальних органів, впровадження прозорості та публічності фінансів, розвиток електронних послуг; посилення оптимізації бюджетних витрат та спрямування бюджетних ресурсів на боротьбу з пандемією COVID-19, а також на захист України від військової агресії Росії на сході країни; впровадження заходів фіскальної консолідації.

Висновки і пропозиції. В сучасних умовах бюджетна політика України має спиратися на потреби суспільства та враховувати світовий досвід. Доцільним для України є покращення фіскальної та бюджетної дисципліни, підвищення ефективності та прозорості використання бюджетних коштів, зведення до мінімуму дій політичних факторів під час бюджетного процесу, а також розвиток та вдосконалення середньострокового бюджетного планування.

Оскільки, планування на середньострокову перспективу дасть змогу формувати послідовну та передбачувану бюджетну політику, що забезпечить фінансову стійкість, дозволить проводити більш глибші та ефективніші реформи, підвищить інвестиційну привабливість та покращить бізнес-клімат.

Література:

  1. Куценко Т. Ф. Бюджетно-податкова політика: Навч. посіб. – К.: КНЕУ 2006 – 508с.
  2. Офіційний сайт Міністерства фінансів України – URL: https://mof.gov.ua/uk/current-year-budget-information
  3. Chugunov I., Makohon V. Budget policy under the COVID-19 pandemic. Visnyk Kyi’vs’kogo nacional’nogo torgovel’no-ekonomichnogo universytetu. 2020. № 6. S. 57-65.

[1] Куценко Т. Ф. Бюджетно-податкова політика: Навч. посіб. – К.: КНЕУ 2006 – 508с.

[2] Офіційний сайт Міністерства фінансів України – URL: https://mof.gov.ua/uk/current-year-budget-information

[3] Chugunov I., Makohon V. Budget policy under the COVID-19 pandemic. Visnyk Kyi’vs’kogo nacional’nogo torgovel’no-ekonomichnogo universytetu. 2020. № 6. S. 57-65.