15.05.2021Кафедра національної економіки та публічного управління ДВНЗ "Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана"

Поршнєва П. ІНКЛЮЗИВНИЙ РОЗВИТОК ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ В ПЕРІОД ПАНДЕМІЇ

Поліна Поршнєва
«Публічне управління та адміністрування», 3 курс
ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»
Науковий керівник – д.е.н., професор кафедри національної економіки та публічного управління
Ємельяненко Л.М.

Вступ. Інклюзивний розвиток є однією із стратегічних цілей багатьох держав. У сучасних умовах, в період поширення коронавірусу, економічне зростання навіть розвинених країн дещо сповільнилось. За підрахунками МВФ у 2020 році пандемія обійшлась світові у 28 трл. дол.[1] Майже у всіх країнах світу знизився рівень ВВП, що свідчить про падіння світової економіки. Україна в свою чергу зазнала таких наслідків, як падіння реального ВВП на 4%, зростання безробіття, скорочення інвестування, обмеження пересування всередині країни та за кордон, занепад підприємництва[2]. Дане становище потребує перегляду існуючих інструментів  монетарної, економічної і соціальної політики в усьому світі. Тому актуальність результатів дослідження зумовлена повільними темпами виходу України із сьогоднішнього кризового становища.

Метою цього дослідження є пошук шляхів виходу із коронавірусної кризи у контексті інклюзивного розвитку України та визначення пропозицій щодо швидшого відновлення економіки країни.

Методи дослідження. Написання роботи ґрунтувалося на використанні наступних методів: аналіз нормативно-правових актів та наукової літератури, синтез, узагальнення.

Огляд фахової літератури. Нормативно-правові акти, в яких регулюється досліджувана тема: Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Національної економічної стратегії на період до 2030 року» № 179 від 03 березня 2021 р. Серед іноземних джерел можна виділити стратегію «Європа 2020» та план «Франція завтрашнього дня».

Тема дослідження висвітлювалась в монографії за ред. Бобуха І.М. та аналітичній записці з пропозиціями щодо відновлення економіки.

Результати дослідження. Впродовж декількох останніх років Україна впевнено рухається шляхом глибоких і структурних реформ. Трансформації, які відбуваються в ключових сферах життя держави, є основою якісних змін у середньостроковій перспективі, основою для підвищення суспільного добробуту українців. Робота Уряду спрямована на досягнення низки стратегічних цілей, серед яких – економічний розвиток країни[3]. Прес-служба Мінекономіки зазначає, що за результатами 2019 року економічна активність зберігалась на достатньо високому рівні – темпи зростання ВВП оцінено у 3,3%[4]. Хоча це не дуже високий показник, однак за даними Держстату падіння ВВП за 2020 рік становило 4,0%, що спричинено пандемією COVID-19. Серед соціально-економічних наслідків, які вплинули на погіршення загальної економічної ситуації, можна виділити: падіння експорту товарів та послуг становило 5,6%, падіння імпорту – 9,6%[5], більш ніж 8 відсотків малих і середніх підприємств знаходяться на межі банкрутства, у 84 відсотків домогосподарств зменшилися доходи, а в 43 відсотків принаймні один член сім’ї втратив роботу[6]. Тому для покращення соціально-економічного стану України необхідна дієва стратегія – стратегія розвитку інклюзивного суспільства.

Концепція інклюзивного розвитку передбачає, що всі суб’єкти економічної діяльності є унікальними та важливими і ніхто не може бути виключеним із суспільного життя. Завдяки інклюзивному розвитку для країни стає в пріоритеті розвиток людського потенціалу, продуктивна зайнятість, скорочення бідності та нерівності, підвищення соціальної безпеки, а також екологічний розвиток. Інклюзивне зростання є набагато ширшим поняттям, ніж рівень ВВП, воно спрямоване на досягнення суспільного добробуту і добробуту окремо взятої людини. Зокрема у стратегії «Європа 2020» інклюзивність є центральною задачею країн ЄС. Ця стратегія побудована на трьох пріоритетних напрямках: розумне зростання (вдосконалення системи освіти, створення інноваційних продуктів та технологій та побудова цифрового суспільства), стале зростання (раціональне та ефективне використання ресурсів, захист навколишнього середовища, формування зеленої економіки) та інклюзивне зростання (модернізація ринку праці, збільшення робочих місць для вразливих категорій населення, залучення громадян до соціально-економічних процесів)[7]. У Національній економічній стратегії України на період до 2030 року, яка була затверджена 3 березня 2021 року, за напрямом «якість життя» визначені такі стратегічні цілі, як: створення інклюзивного, інноваційного та освіченого суспільства та забезпечення рівних прав та можливостей для кожного, інклюзії та безбар’єрності, високого рівня соціального захисту для гідного життя[8]. Законодавче обґрунтування необхідності виконання завдань, спрямованих на інклюзивний розвиток – перший крок для переходу до розвиненого та інклюзивного суспільства. Але в умовах пандемії більшість ресурсів направлені на її подолання та скорочення негативних наслідків. Проте існує думка, що в ситуації, яка склалася, є ряд преваг, а саме: виявлення недоліків сучасної економічної системи України, переосмислення економічної політики для зменшення нерівності та поліпшення соціальної мобільності, виявлення нових джерел економічного зростання, пошук нових цілей для економічних показників[9]. Для успішного виходу із кризи в Україні доцільно переосмислити засади подолання наслідків, завданих заходами щодо боротьби з ризиками пандемії COVID-19, на основі переходу від «пожежного» реагування до середньострокових програм відновлення. Пропонується визначити структурний середньостроковий інструмент фінансування, який консолідуватиме ресурси з різних джерел. Планування економічного відновлення на період 2021–2025 рр. дозволить сконцентрувати зусилля держави та державно-приватну ініціативу для подолання економічних наслідків пандемії, а також зменшити технологічні, цифрові, економічні та соціальні розриви з іншими країнами. Вдалим прикладом відновлення економіки у Франції є реалізація плану «Франція завтрашнього дня», який спрямований на трансформацію економіки та створення нових робочих місць і базується на пріоритеті екології, конкурентоспроможності та згуртованості, що свідчить про забезпечення інклюзивного розвитку у період пандемії[10].

Неважко помітити, що у 2020 році цифрові технології посіли особливе місце: пришвидшився процес цифровізації послуг, робота та навчання переведені в дистанційний режим, а більшість магазинів та аптек почали працювати онлайн. В умовах пандемії застосування цифрових технологій є кращим рішенням, адже вони, з одного боку, сприяють підвищенню інклюзивного розвитку, а з іншого боку – допомагають дотримуватися обмежень. На нашу думку, впровадження концепції цифрових робочих місць в Україні є одним із пріоритетних завдань, яке дозволить підвищити рівень зайнятості населення, в тому числі серед осіб з обмеженими можливостями. На жаль, існує чимало перешкод, серед яких: низька цифрова грамотність, відсутність доступу до інтернету у віддалених територіях та недостатнє фінансування розвитку цифрової інфраструктури.

Висновки і пропозиції. Модель інклюзивного розвитку здатна стимулювати економічне зростання країни шляхом реалізації людського потенціалу, створення нових робочих місць та залучення населення до економічних процесів. Але в умовах пандемії ці заходи не були реалізовані. У 2020 році несподівана поява коронавірусу змусила представників органів державної влади терміново реагувати шляхом введення жорстких карантинних обмежень, що призвело до негативних наслідків. В той же час пандемія продемонструвала недоліки економічної системи, медицини, освіти та інших складових, що дає можливість розробити ефективну соціально-економічну політику.

Ми пропонуємо приділити основну увагу розвитку цифрових технологій, а саме: створенню цифрових робочих місць, поширенню цифрового врядування та цифрової демократії, розвитку цифрової економіки, впровадженню якісної онлайн-освіти та розширенню доступності цифрових технологій, що сприятиме залученню кожного до ринку праці, отриманню освіти та навичок, стимулюванню участі у суспільному житті, а також підвищенню суспільного добробуту в країні.

Література

[1] Игорь Шувалов. После пандемии экономика должна быть построена на новых принципах. РБК. URL: https://www.rbc.ru/opinions/economics/06/04/2021/606b25f59a7947710296726f

[2] Петрашко: Скорочення ВВП торік на 4% – один із найнижчих показників у світі. Укрінформ. URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-economy/3224119-petrasko-skorocenna-vvp-torik-na-4-odin-iz-najnizcih-pokaznikiv-u-sviti.html

[3] Якісні зміни, що відбуваються вже сьогодні. Реформи. Урядовий портал. URL: https://www.kmu.gov.ua/diyalnist/reformi

[4] ОГЛЯД ЕКОНОМІЧНОЇ АКТИВНОСТІ: ЗРОСТАННЯ ВВП У 2019 РОЦІ 3,3%. Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України. URL: https://www.me.gov.ua/News/Detail?lang=uk-UA&id=47ec59fe-4ca9-48db-8251-19763ee27db3&title=OgliadEkonomichnoiAktivnosti-ZrostanniaVvpU2019-Rotsi3-3-

[5] УТОЧНЕНІ ДАНІ ВВП ЗА 2020 РІК ВІД ДЕРЖСТАТУ ВИЯВИЛИСЬ КРАЩИМИ НІЖ ПРОГНОЗ. Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України. URL: https://www.me.gov.ua/News/Detail?lang=uk-UA&id=d8706334-de39-4346-8947-21dd93615a16&title=UtochneniDaniVvpZa2020-RikVidDerzhstatuViiavilisKraschimiNizhPrognoz

[6] Комплексне оцінювання свідчить про руйнівні наслідки COVID-19 в Україні. Програма розвитку Організації Об’єднаних Націй. URL: https://www.ua.undp.org/content/ukraine/uk/home/presscenter/pressreleases/2020/assessment-confirms-devastating-impact-of-COVID-19-in-Ukraine.html

[7] Структурні зміни як основа інклюзивного розвитку економіки України : монографія / [Бобух І.М., Кіндзерський Ю.В., Фащевська О.М. та ін.] ; за ред. д.е.н. І.М. Бобух ; НАН України, ДУ «Ін-т екон. та прогнозув. НАН України». – Електрон. дані. – К., 2020. – 516 с., табл., рис. URL: http://ief.org.ua/docs/mg/332.pdf

[8] Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Національної економічної стратегії на період до 2030 року» № 179 від 03 березня 2021 р. URL: https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-zatverdzhennya-nacionalnoyi-eko-a179

[9] Новые пути к перезагрузке и восстановлению после пандемии COVID-19. Фонд Росконгресс. URL: https://roscongress.org/materials/novye-puti-k-perezagruzke-i-vosstanovleniyu-posle-pandemii-covid-19/

[10] Базилюк Я. Б, Покришка Д. С., Гейко Т. Ю., Дешко А. Л. Щодо заходів економічного відновлення України. Національний інститут стратегічних досліджень. URL: https://niss.gov.ua/sites/default/files/2021-01/zahody-ekonomichnogo-vidnovlennya.pdf