Якубовська В. ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТЕХНОЛОГІЙ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ В ЦИФРОВІЙ ЕКОСИСТЕМІ

Валентина Якубовська
«Публічне управління та адміністрування», 3 курс
ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»
Науковий керівник – к.е.н., доцент кафедри національної економіки та публічного управління
Костенок Я.О.

В умовах поширення інформаційних технологій, становлення й розвитку інформаційного суспільства виникає необхідність запровадження цифрових технологій не тільки у приватну сферу суспільної діяльності, але також у сферу публічного управління. Застосування цифрових технологій у цій сфері дає змогу істотно зекономити час та інші ресурси, забезпечити автоматизацію окремих процесів публічного управління, створити умови для прозорості та доступності діяльності органів державного управління. Метою дослідження є розкриття ключових переваг інформаційного забезпечення технологій публічного управління.

Досліджуючи дану тему було використано такі методи як спостереження – при зазначенні важливості інформаційних технологій сьогодні; аналіз – при визначенні ролі цифрових технологій у сфері публічного управління, узагальнення – при наголошенні на перевагах Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи щодо електронного урядування.

Проблеми використання цифрових технологій у сфері публічного управління досліджували такі вчені, як А.А. Асанова, Є.П. Бабалик, О.О. Берназюк, В.М. Грудницький, Т.В. Джига, О.М. Ємельяненко, А.М. Митко, П.Р. Коваль, А О. Кодинець, І.П. Лопушинський та інші.

У сучасному світі важко уявити існування особи без засобів зовнішньої комунікації, сприйняття та передачі інформації. Телефон, радіо, телебачення, Інтернет – усе це явища сучасної епохи, які докорінно змінили умови повсякденного буття. Невипадково вчені різних галузей знань, які характеризують сучасний етап розвитку людства як епоху інформаційного суспільства, відзначають збільшення комунікативних можливостей особи й водночас дедалі більшу її залежність від джерел передачі та отримання інформації. Вірогідність, доступність, повнота відомостей – ці чинники визначають інформаційну спрямованість правових можливостей у набутті, поширенні та використанні інформації.[1] Тому в сучасних умовах розвитку інформаційного суспільства забезпечення ефективності публічного управління не може бути досягнуто без упровадження цифрових технологій у цій сфері.

Так у Розпорядженні Кабінету Міністрів України «Про схвалення Концепції розвитку електронного урядування в Україні» зазначається, що розвиток електронного урядування визначено одним з першочергових пріоритетів реформування системи державного управління. З огляду на міжнародний досвід розвиток електронного урядування є одним з основних факторів забезпечення успішності реформування та підвищення конкурентоспроможності країни. Реформа будь-якої галузі в сучасних умовах спрямована на широке використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій для досягнення необхідного рівня ефективності та результативності. Адже саме інструменти е-урядування здатні забезпечити значне покращення якості обслуговування фізичних і юридичних осіб та підвищення відкритості, прозорості та ефективності діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Крім того, запровадження електронного урядування є базовою передумовою для розбудови в Україні ефективних цифрової економіки й цифрового ринку та його подальшої інтеграції до єдиного цифрового ринку ЄС.[2] Таким чином, критеріями, за якими визначається ефективність публічного управління внаслідок застосування цифрових технологій, є: рівень довіри громадян до органів публічного управління, рівень відкритості та доступності діяльності органів публічної влади, ступінь залучення громадськості до прийняття публічно-владних рішень, рівень корумпованості органів публічної влади та інші.

Про позитивний ефект від широкомасштабного впровадження цифрових технологій у публічному управлінні свідчить і закордонний досвід. Так, у Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи щодо електронного урядування вказується на суттєві переваги використання інформаційно комп’ютерних технологій у сфері надання публічних електронних послуг, до яких віднесено: орієнтація публічних послуг на потреби користувачів; покращення загальної доступності, повноти та зручності користування публічними послугами; забезпечення рівності у доступі громадян до участі у прийнятті публічно-владних рішень, що сприяє соціальній згуртованості населення.[3]

Таким чином, можна зробити висновок, що роль і значення цифрових технологій у сфері публічного управління виражається у таких головних аспектах:

1. забезпечення прозорості та відкритості у діяльності суб’єктів публічного управління й, як наслідок, підвищення рівня довіри громадян та суспільства до органів та інститутів публічного управління;
2. прискорення поширення інформації про діяльність суб’єктів владних

повноважень, підвищення рівня доступності такої інформації;

• демократизація сфери публічного управління, що досягається завдяки підвищенню доступу громадян, інших фізичних та юридичних осіб до участі у прийнятті публічно-владних рішень;
• зниження рівня корумпованості серед службовців та посадових осіб: виключення у деяких випадках безпосереднього контакту зі службовцями та автоматизація прийняття окремих публічно-управлінських рішень;
• забезпечення економії ресурсів (часу, коштів, кадрів тощо) як з боку органів публічного управління, так і з боку громадян, суб’єктів господарювання;
• зменшення кількості помилок, що можуть допускатися у розрахунках, оцінках, плануванні та інших управлінських процесах людиною, через автоматизацію деяких управлінських функцій.[4]

Україна сьогодні вже має позитивні приклади використання цифрових технологій. Так, у сфері державного управління сформовано систему E-government – перехід усіх державних органів на повний електронний документообіг та їх взаємодію із громадянами:

• відкриття доступу громадянам до всіх публічних реєстрів та державних органів через персональні електронні кабінети за допомогою цифрового підпису – це дало змогу громадянам швидко і вчасно подавати документи в електронному вигляді, відстежувати етапи їх проходження, а чиновникам – вчасно розглядати ці документи та оперативно відреагувати;
• спрощення взаємодії громадянина із державою – ухвалення рішень штучним інтелектом – процес, який не потребує участі людини, що призводить до усунення такого негативного соціального явища, як корупція, а також забезпечує всіх громадянам рівний доступ до надання послуг;
• на державному рівні сформовані єдині електронні реєстри, регістри, кадастри (наприклад, Електронний демографічний реєстр громадян України (запроваджено цифрове громадянство України), Електронний реєстр прав власності тощо).[5]

Отже, цифрові технології являють собою систему взаємопов’язаних засобів, за допомогою яких здійснюється збір, обробка, фіксація, зберігання вхідної, а також формування та поширення вихідної інформації особливим (цифровим) методом. Відповідно, цифрові технології у публічному управлінні можна розглядати як єдину систему відповідних засобів, організовану на всіх рівнях та у всіх основних сферах публічного управління, які дозволяють підвищити ефективність такого управління.

Література

---

[1] Кодинець А. О. Цивільно-правове регулювання зобов’язальних інформаційних відносин: методологія, теорія, практика: автореф. дис. … докт. юрид. наук: 12.00.03. Київ, 2017. 34 с.

[2] Про схвалення Концепції розвитку електронного урядування в Україні: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.12.2010 № 2250-р.

[3] Берназюк О. Роль та місце цифрових технологій у сфері публічного управління. Підприємництво, господарство і право. 2017. № 10. С. 166−170.

[4] Берназюк О. Роль та місце цифрових технологій у сфері публічного управління. Підприємництво, господарство і право. 2017. № 10. С. 166−170.

[5] Лопушинський І. П. «Цифровізація» як основа державного управління на шляху трансформації та реформування українського суспільства. Теорія та практика державного управління і місцевого самоврядування. 2018. № 2. С. 30-33