Бондар Ю. ЗАГРОЗИ ІСНУВАННЯ ЛЮДИНИ: СУЧАСНИЙ СТАН

Юлія Бондар
«Національна економіка», 4 курс
ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»
Науковий керівник – д.е.н., професор кафедри національної економіки та публічного управління
Малий І.Й.

Сьогодні ні в кого не виникає сумнівів щодо катастрофічного зростання різного роду загроз існування людини на планеті Земля: глобальне потепління, продовольча криза, природні катаклізми, боротьба за територію, різні види захворювань, брак прісної води. Ці загрози поширюються та продовжують ускладнюватися протягом століття. Причиною вищевказаних загроз є нераціональне використання природних ресурсів, непроінформованість чи несприйняття населенням соціальної відповідальності, недоступність частині населення якісної медицини, техногенне навантажень планети, невирішення проблем утилізації відходів різного характеру і т.д. Лише завдяки ефективному публічному управлінню можна вирішити усі ці проблеми. Метою роботи є дослідження сучасного стану загроз життєдіяльності людини та привернення уваги до важливості подолання кризового стану.

В роботі використано сукупність методів дослідження, що дозволяють розкрити важливість чистого повітря. Також використано методи: ретроспективного аналізу та верифікації при дослідженні світового досвіду публічного управління якістю повітря; принцип єдності історичного та логічного – при досліджені еволюції загроз існування людини; принцип компаративного аналізу – при аналізі якості повітря найбільш забруднених країн та зміною площі лісів.

Дослідженню теоретичних та практичних проблем існування загроз існування людини присвячено праці Дмуховської Т.М., Завгороднього І.В., Кольцова М., Ляшенко Я.В., Мотуз В.К., Палій Я.І., Сидоренка М.А., Сучек С., Шевченка Л.

Протягом усього існування людства на планеті Земля важливе значення відігравала безпека життєдіяльності, яка пов’язана з фізіологічними потребами, екологією (природні ресурси), боротьбою за виживання, захистом. Відсутність чи брак усіх складових є небезпечним для людини, тобто є потенційною загрозою. Проте необхідно зазначити, що саме людина є винуватцем сучасного стану навколишнього середовища, адже саме вона забруднює повітря, водні ресурси, вирубує ліси, вбиває тварин, робить навантаження на земельні ресурси, нераціонально видобуває корисні копалини і т.д. Отож розглянемо одну з основних загроз існування людини сьогодні.

Повітря займає перше місце серед життєво необхідних компонентів, адже людина не дихаючи не може прожити й 5 хвилин. Забруднене повітря є основною причиною передчасної смерті та захворювань, які є найбільшим ризиком для здоров’я людства. У населених пунктах і непровітрюваних приміщеннях повітря завжди забруднюється й змінює свої якісні ознаки, і саме через це з’являється потреба у його санітарній охороні від забруднення і систематичній санітарній ревізії його властивостей.

Через виробничі навантаження, промисловий переворот, збільшення кількості автомобілів нині повітря на планеті Земля є достатньо забрудненим. Для того, щоб донести до громадськості поточний стан забруднення повітря, урядовими інституціями використовується Всесвітній Індекс якості повітря (AQI). Потреба в такому Індексі полягає в тому, що самі по собі показники моніторингу атмосферного повітря (концентрація сірководню, фенолу і т.п.) є незрозумілими для широкої громадськості і, відповідно, потрібно конвертувати їх в такий показник, який би показував зв’язок між даними спостережень і наслідками для здоров’я населення.[1] Так за цим Індексом найбільш забрудненими країнами протягом останніх трьох років є Бангладеш, Пакистан, Індія, Монголія, Афганістан. Україна ж займає 43 місце, її Індекс у 2020 році становить 19,2. В той час як значення Індексу в найбільш забруднених країнах скоротилося у 2020 році, що спричинено пандемією Коронавірусу, в Україні ж навпаки – зросло. (табл. 1)

Таблиця 1 – Рейтинг найбільш забруднених країн світу по якості повітря за 2018-2020 рр.

№	Країна	Індекс якості повітря
2020	2019	2018
1	Бангладеш	77,1	83,3	97,1
2	Пакистан	59	65,8	74,3
3	Індія	51,9	58,1	72,5
4	Монголія	46,6	62	58,5
5	Афганістан	46,5	58,8	61,8
…	…
43	Україна	19,2	16,6	14

Джерело: сформовано автором на основі даних[2]

Збереження лісів є однією з найголовніших задач на планеті Земля, адже саме лісові ресурси є очисниками повітря, забезпечують суспільство киснем, тобто є «легенями планети». За даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН в 2020 році ліси займають 30,8% суші в світі. Спільна площа лісів складає 4,06 млрд га, проте вони розташовані нерівномірно по всій планеті. Більше половини лісів світу знаходяться в Бразилії, Канаді, Китаї, Росії та США.[3] Досліджуючи останні значення вирубки лісів, можна дійти висновку, що суспільство нехтує цим завданням. (рис. 1)

Порівнявши рейтинг країн, що мають найбільш забруднене повітря з зміною площі лісів за частинами світу, можна дійти висновку, що однією з причин якості повітря країн Африки та Південної Америки є вирубка лісів. Щодо України: тенденція забруднення є негативною та вказує на те, що необхідно вдосконалити систему управління.

Рис. 1 – Зміна площі лісів за регіонами (1990-2020 рр.), млн га/рік
Джерело: побудовано автором на основі даних^[1]
 
Тому пропоную наступні заходи публічного управління, на основі світового досвіду, які необхідно запровадити в Україні:
·         «озелення» міст. У Данії місцева влада виділяє значні кошти на підтримку сприятливої екологічної ситуації в місті. До того ж, зважаючи на гостру потребу в озелененні, яка накладається на нестачу територій, місцеві мешканці вирішили висаджувати дерева на дахах будинків. В межах цієї програми, до 2025 року датці планують перетворити на сади 150 000 м² дахів, і проєкт вже успішно реалізовується;[2]
·         транспорт. В США задля скорочення рівня вуглекислого газу планують до 2030 року електрифікувати усі громадські та шкільні автобуси та збільшити кількість людей, які будуть подорожувати громадським транспортом, велосипедом чи пішки;[3]
·         екологічні податки та збори. В Німеччині сплачуються екологічні податки (спеціальний податок на фінансування навколишнього середовища, податок на захист навколишнього середовища); діє система зборів для підтримки якості навколишнього середовища (плата за забруднення води) та на продукти (надбавка до ціни продукту, виробництво або споживання якого забруднює довкілля); торгівля квотами.[4]
Отже, якість повітря та вирубка лісів обернено пропорційно залежні. Але для того, аби покращити стан навколишнього середовища, потрібно не лише дбати про насадження лісів, а й встановлювати системи контролю за забрудненням довкілля, шляхом сплати штрафів, зборів, переходити на електромобілі не лише громадському транспорту, а й громадянам і т.д. Врешті-решт не дотримуючись цих заходів, загрози існування людини перетворяться в реальність.

Література:

---

[1] Кольцов М., Шевченко Л. Моніторинг якості атмосферного повітря: український та міжнародний досвід. Аналітична записка. Київ: ГО «Фундація «Відкрите Суспільство».2018. 13 с.

[2] World’s most polluted countries 2020. URL: https://www.iqair.com/world-most-polluted-countries

[3] FAO and UNEP. 2020.The State of the World’s Forests 2020. Forests, biodiversity and people. Food and Agriculture Organization of the United Nations, Rome, 2020. URL:https://doi.org/10.4060/ca8642en

[4] Сучек С. Екологічне оподаткування: європейський досвід та перспективи його застосування в українських реаліяхЕкономічний часопис Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. 2018. № 3. С. 85-93.