16.05.2021Кафедра національної економіки та публічного управління ДВНЗ "Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана"

Лісовий П. SWOT- АНАЛІЗ ІНКЛЮЗИВНОГО ВЕКТОРУ РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

Павло Лісовий
 «Публічне управління та адміністрування», 3 курс
ДВНЗ «Київський національний економічний університет ім. В. Гетьмана»
Науковий керівник – к.е.н., доцент Костенок Я. О.

Вступ. У соціально-економічних реаліях сучасного суспільства виникає необхідність в пошуку балансу між державою, суспільством і бізнесом. В даному контексті ключовою рушійною силою може виступати соціально орієнтований підхід, заснований на інклюзивній економіці. В узагальненому вигляді під дефініцією «інклюзивний» розуміється об’єднання, злиття декількох елементів. Метою даної роботи є дослідження зв’язків між урядом та бізнесом, суспільством у найрізноманітніших сферах економіки в Україні та узагальнення цих зв’язків у вигляді SWOT – аналізу для визначення ключових сильних, слабких сторін, можливостей та загроз інклюзивного розвитку економіки держави.

Методи дослідження. Основними методами дослідження виступають аналіз, синтез, дедукція, порівняння.

Огляд фахової літератури. Проблемами інклюзивного розвитку економіки займалися такі видатні вчені – економісти, як Д. Аджемоглу, Д. Робінсон , Е.С. Райнерт, Дж. Подеста , З. М. Бедоса , С. Голандер і так далі.

Серед вітчизняних дослідників вважаємо, що доречним буде пригадати роботи В.Г. Анісімової, А.В. Базилюк, В.П. Вишневського, Т.Г. Затонацької, А.В. Сидорової.

Результати дослідження. Для початку, варто розглянути визначення інклюзивного розвитку економіки. За визначенням Організації економічного співробітництва та розвитку, інклюзивний розвиток економіки – це такий розвиток, в рамках якого виникають можливості для всіх верств населення, де справедливо розподіляються матеріальні і нематеріальні блага в суспільстві для підвищення його добробуту [1]. На нашу думку, у цьому контексті мова йде не тільки про подолання прірви між багатими і бідними, а й про рівні умови здобуття освіти, забезпечення охорони здоров’я і безпеки.

Аналіз відомих нам публікацій дозволяє нам обґрунтувати положення щодо основних напрямків розвитку інклюзивної економіки на даний час. Перший негативний момент –  це зростання економіки за рахунок бідного населення. Зазначена категорія населення всі свої доходи змушена витрачати на споживання. В Україні станом на 2020 р. налічується 8 доларових мільярдерів [2].  Існує досить високий рівень розшарування суспільства. У той же час в країні посилаючись на результати, Інституту демографії, за підсумками 2020 року до категорії бідних потрапило 45% населення України. Даний показник  на 17% є вищим, у порівнянні з минулим роком. Реальне зростання показника бідності становить на 44%, вище, у порівнянні з 2019 роком [3]. Варто додати, що на таку ситуацію вплинула і пандемія COVID-19.

По-друге, на майданчиках Всесвітнього економічного форуму в Давосі в 2018 році активно обговорювався інклюзивний розвиток держав і був запропонований індекс соціального розвитку, який оцінює 107 країн за критеріями зростання, справедливості і стійкості. Він базується на 12 індикаторах, об’єднаних в три групи: ріст і розвиток;  інклюзивність (що акцентує увагу на рівні бідності і нерівності); справедливість і стійкість між поколіннями людей. Згідно даним 2018 року, Україна займала 49 місце серед країн, що розвиваються [4]. На нашу думку, це низький рівень, викликаний недостатньою оцінкою розподілу і організації існуючих благ і ресурсів.

По – третє, це вагомі проблеми, особливо в сферах медицини та освіти, що є необхідною умовою існування саме інклюзивного розвитку, про що було зазначено вище. З приводу медицини, можна сказати, що в Україні, об’єктивно, не відбувається перехід до страхової медицини того рівня, який існує в західний країнах, гідного рівня заробітних плат для спеціалістів. Досить тяжко залучаються приватні інвестиції до медичних закладів та медичного туризму. Гостро стоїть проблема вакцинації, особливо під час пандемії. В освіті важливими питаннями є нормативно – правова база діяльності, рівень заробітної плати освітян, недостатність фінансування на наукові дослідницькі проєкти.

Позитивними моментами варто назвати прискорення процесів діджиталізації в державних установах та суспільному житті в усіх сферах. наприклад, в банках це поява мобільного банкінгу та використання технологій блокчейну та хмарних технологій, у виробництві – поява мережевих інструментів, інноваційних догм. Також було запущено процес появи «держави в смартфоні», об’єднання усіх державних послуг в онлайн – систему. За рахунок того, що Україна розташована з географічної точки зору вдало, агросектор – локомотив економіки.

Загрозами інклюзивного вектору розвитку економіки варто назвати демографічну кризу, «старіння нації». Нещодавна інформація, опублікована у виданні Lancet, свідчить про те, що українці старіють швидше за жителів більшості країн світу [5]. Масова еміграція населення також є актуальною загрозою. Відповідно до даних ООН, Україна може втратити майже п’яту частину населення до 2050 року [6]. До сих пор є невирішеним питання військових дій на Сході України, питання окупації державою – агрессором Росією Криму.

В Україні існує незліченна кількість можливостей, адже вона є найбільшим постачальником ІТ – продуктів в Європі [7], є країною цифрового прозорого уряду, супермаркетом екологічно – чистих продуктів [8], є привабливою для туристів та, перш за все, власних громадян.

Узагальнимо вищенаведену інформацію у вигляді типової таблиці SWOT – аналізу (див. табл.1).

Таблиця 1

SWOT – аналіз інклюзивного вектору розвитку економіки України

Сильні сторони (S)Слабкі сторони (W)
прискорення процесів діджиталізації в державних установахнаявність хмарних технологій в усіх сферах життєдіяльності суспільствагеографічне розташуваннязростання економіки за рахунок бідного населеннянизький індекс інклюзивного розвиткучисленні проблеми, особливо у сферах медицини та освіти
Можливості (O)Загрози (T)
є найбільшим постачальником ІТ – продуктів в Європі, є країною цифрового прозорого уряду, супермаркетом екологічно – чистих продуктів, є привабливою для туристів та, перш за все, власних громадян.  демографічна криза, «старіння нації». Масова еміграція військові дії на Сході України, питання окупації державою – агрессором Росією Криму.  

Висновки і пропозиції. Отже, на нашу думку, інклюзивна економіка є молодим новітнім явищем, що припускає, що будь-який представник соціуму повинен мати рівний доступ до ключових цінностей суспільства для підтримки своєї життєдіяльності. Тому завданням будь-якої держави, діяльність якої орієнтована на розвиток благополуччя власних громадян, є знаходження ідеального балансу між суспільством, державою і бізнесом.

На основі вищенаведених результатів, для підвищення рівня вектору інклюзивного розвитку в Україні пропонуємо введення наступного ряду заходів:

  1. Встановлення соціальної інтеграції та рівності загальних благ.
  2. Розвиток місцевого самоврядування як гаранта справедливості та соціального захисту.
  3. Підвищення загального доступу до засобів охорони здоров’я, освіти, включаючи додатковий рівень і культурі.
  4. Активна боротьба з корупцією і розвиток соціально відповідальної діяльності серед комерційних і некомерційних структур.
  5. Формування ідеологічної платформи системи цінностей в суспільстві, заснованої на почуттях справедливості, чесності і порядності.
  6. Забезпечення пріоритетного розвитку сфер охорони здоров’я та освіти.

Список використаних джерел:

  1. Inclusive growth [Електронний ресурс] // OECD. – 2020. – Режим доступу до ресурсу: https://www.oecd.org/inclusive-growth/#:~:text=Inclusive%20growth%20is%20economic%20growth,%C2%A9OECD.
  2. Украинский Forbes впервые с 2016 года назвал 100 богатейших украинцев [Електронний ресурс] // Forbes. – 2020. – Режим доступу до ресурсу: https://www.forbes.ru/milliardery-photogallery/401551-ukrainskiy-forbes-vpervye-s-2016-goda-nazval-100-bogateyshih.
  3. Черенько Л.М., Полякова С.В., Шишкін В.С., Реут А.Г., Васильєв О.А., Когатько Ю.Л., Заяць В.С., Клименко Ю.А., Новосільська Т.В. Вплив коронавірусної кризи на бідність: перші наслідки для України [Електронний ресурс] / Черенько Л.М., Полякова С.В., Шишкін В.С., Реут А.Г., Васильєв О.А., Когатько Ю.Л., Заяць В.С., Клименко Ю.А., Новосільська Т.В // Нац. акад. наук. Укр., Ін-т демогр. та соц. дослідж. ім. М.В. Птухи. – 2020. – Режим доступу до ресурсу: https://idss.org.ua/arhiv/poverty_forecast.pdf.
  4. The Inclusive Development Index 2018: Summary and Data Highlights [Електронний ресурс] // World Economic Forum. – 2019. – Режим доступу до ресурсу: http://www3.weforum.org/docs/WEF_Forum_IncGrwth_2018.pdf.
  5. Воронін М. Українці старіють швидше за жителів більшості інших країн [Електронний ресурс] / Воронін М. // BBC. News Україна. – 2019. – Режим доступу до ресурсу: https://www.bbc.com/ukrainian/features-47573333.
  6. Ковач О. Масова еміграція – найбільша загроза Україні (західна преса) [Електронний ресурс] / Ковач О. // Радіо Свобода. – 2020. – Режим доступу до ресурсу: https://www.radiosvoboda.org/a/emigratsia-zahroza-ukrajini/30504176.html.
  7. Як Україна перетворилася на tech-феномен і яке світле майбутнє чекає на українську технологічну індустрію [Електронний ресурс] // BusinessViews. – 2019. – Режим доступу до ресурсу: https://businessviews.com.ua/ru/tech/id/ukrajinski-tehnologiji-1918/#:~:text=%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0%20%E2%80%94%20%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%88%D0%B0%20%D0%B2%20%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D1%96%20%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0,%D1%82%D0%B0%204%20000%20IT%2D%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B9..
  8. Україна – світовий супермаркет екологічно – чистих продуктів [Електронний ресурс] // Український інститут майбутнього – Режим доступу до ресурсу: https://strategy.uifuture.org/ukraina%E2%80%93sv%D1%96toviy-supermarket-ekolog%D1%96chnix-produkt%D1%96v.html.