Поліна Поршнєва
«Публічне управління та адміністрування», 3 курс
ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»
Науковий керівник – к.е.н., доцент кафедри національної економіки та публічного управління
Сабадош Г.О.
Вступ. Прозорість та відкритість діяльності органів публічної влади є передумовами збільшення довіри населення. У зв’язку з розвитком цифрових технологій, появою нових цифрових інструментів, переходом до електронних систем прозорість і відкритість даних стають доступнішими. Останнім часом широкої популярності набула технологія блокчейн, яку вже почали використовувати в світовій практиці розвинені країни, і наслідки її застосування є позитивними. Актуальність дослідження полягає у наявності проблеми корупції та недовіри громадян до діяльності органів влади в Україні, що можна вирішити за допомогою застосування блокчейн-технології. Метою наукового дослідження є аналіз світового досвіду використання блокчейну та обґрунтування переваг впровадження даної технології в сфері публічного управління України.
Методи дослідження. При написанні роботи використовувались наступні методи дослідження: аналіз, синтез та узагальнення.
Огляд фахової літератури. Питання впровадження технології блокчейн розглядали у своїх працях наступні науковці: Акімова Л., Балан О.С., Буковський Д.А, Давидова І.В., Демчишак Н.Б., Клименко І., Лозова Г., Марутян Р.Р., Радик В.В. та інші.
Результати дослідження. Слово «блокчейн» перекладається з англійської як ланцюг блоків (block – блок, chain – ланцюг). Таким чином блокчейн – це система зберігання інформації, яка побудована у вигляді блоків, при чому ці блоки нерозривно пов’язані між собою, що унеможливлює підробку або зміну інформації. Особливості блокчейн-технології полягають у наступному:
• мережева децентралізація, що характеризується відсутністю центрального сервера і дозволяє учасникам бути рівними;
• прозорість та відкритість – операції в блокчейн є публічними, тобто доступні для всіх учасників;
• незмінність записів – після запису транзакції жоден учасник не може змінити або підробити її;
• високий рівень безпеки – відсутність єдиного центру та використання шифрування[1].
Дана система була розроблена у 2008 році Сатоши Накамото і застосована у сфері біткоїна. Через це люди помилково вважають, що блокчейн можна застосовувати лише для криптовалют[2]. Але насправді сфера застосування блокчейну досить широка: виборчий процес, міграційний контроль, державні дані та послуги, цифрова ідентифікація, медичні дані, документообіг та інші[3].
Багато розвинених країн вже почали використовувати блокчейн в публічному управлінні та організації державних даних. Першою країною, яка впровадила блокчейн є Естонія, де з 1 грудня 2015 року діє державна система надання нотаріальних послуг естонським резидентам. Це дає можливість реєструвати шлюби, свідоцтва про народження та деякі види комерційних договорів[4]. Успішна практика впровадження блокчейн-технології зумовила переведення інших державних процесів на цю технологію. Зараз на основі блокчейну побудовані державні послуги, які функціонують онлайн 24/7, що значно підвищило ефективність державних органів[5]. Використання блокчейну в сфері медицини дозволяє навіть отримувати сертифікати вакцинації від COVID-19[6].
У Швеції за допомогою блокчейну реалізована система державної реєстрації прав нерухомого майна та угод з ним. Процес укладення угоди з нерухомістю триває до двох місяців з моменту згоди сторін до завершення. Таким чином, система функціонує прозоро та швидко і не потребує зайвої бюрократії[7].
США також застосовує технологію блокчейну в державному управлінні, зокрема у виборчому процесі. На останніх виборах президента у 2020 році громадяни мали змогу віддати свій голос за допомогою додатка на смартфоні, який використовує технологію блокчейн. Процес голосування при цьому відповідав таким критеріям як: безпечність, ідентифікація особи, доступність і комфорт. Трохи раніше на блокчейн-платформі були проведені муніципальні вибори. Світовий досвід показує, що технологія блокчейн може бути використана в різних сферах та має ряд переваг, які полягають у прозорості, захищеності, економії ресурсів та неможливості підробки інформації[8].
Зараз Україна знаходиться на шляху до розвитку цифровізації та електронного уряду, тому доцільним є впровадження технології блокчейн у сферу публічного управління. Блокчейн-технологія не є новою для України, але вона ще не набула такого поширення, як в інших країнах. З 2018 року в Україні навіть функціонує некомерційна організація – Асоціація «Блокчейн України», яка активно сприяє поширенню інтеграції технології блокчейн в економіку України[9]. У 2020 році Уряд затвердив дві важливі стратегії – Державну стратегію регіонального розвитку до 2027 року та Стратегію цифрової трансформації соціальної сфери. Цифровізація займає особливе місце в завданнях стратегій. Більшість визначених цілей включають цифрову трансформацію: запровадження можливості отримання електронних послуг через смартфон, впровадження електронного документообігу, забезпечення електронної взаємодії між національними реєстрами та реєстрами органів місцевого самоврядування, розвиток інструментів електронної демократії та впровадження регіональними органами влади відкритих даних[10],[11]. На державному рівні технологія блокчейн може бути використана для проведення загальнодержавних виборів або референдумів. При цьому кожен охочий громадянин зможе зробити свій вибір в онлайн-форматі, особливо актуальним це є для людей з обмеженими фізичними можливостями. Таким чином, кошти, витрачені на організацію проведення виборів, можуть бути направлені на впровадження електронного голосування. Звичайно, потрібно враховувати такі ризики, як кібератаки, збої в технічному забезпеченні та високу вартість. Але такий формат голосування може значно підвищити прозорість та забезпечити довіру до органів влади.
Державні реєстри – досить перспективна сфера впровадження блокчейну. У 2017 році Кабмін уклав угоду з американською компанією BitFury про переведення державних реєстрів на блокчейн-платформу, а Мінагрополітики презентувало оновлений державний земельний кадастр на блокчейні[12]. Застосування технології блокчейн у державних реєстрах дозволить поєднати безпеку та контроль. Неможливість підміни даних свідчить про те, що інформація в реєстрах є достовірною. Тому переведення інших державних реєстрів на технологію блокчейн повинне стати одним із напрямів діяльності органів виконавчої влади.
Висновки і пропозиції. Для України впровадження технології блокчейн у найважливіші сфери публічного управління дійсно може стати кроком до прозорості. Блокчейн має такі характеристики, які сприятимуть захищеності інформації від несанкціонованих вилучень, надійності зберігання та відкритості даних. Перехід до новітніх технологій в публічному управлінні здатен змінити застарілі форми обробки та зберігання даних, надання публічних послуг та взагалі функціонування органів влади.
Ми пропонуємо розробити нормативно-правове забезпечення щодо впровадження технології блокчейн в публічному управлінні, включити впровадження блокчейну до державних стратегій розвитку, розробити план застосування блокчейну у сфери електронної демократії та державних реєстрів. На нашу думку, використання блокчейн-технології сприятиме позитивним змінам: збільшенню довіри громадян до органів влади, зниженню рівня корупції та переходу публічного управління на новий якісний рівень.
Література:
1. Балан О.С., Буковський Д.А. Технологія Blockchain в публічному управлінні. Economic journal Odessa polytechnic university. №4(6). 2018. С. 5-10. URL: https://economics.opu.ua/ejopu/2018/No4/5.pdf
2. Клименко І., Лозова Г., Акімова Л. Застосування блокчейн-технологій у публічному управлінні. «ДЕМОКРАТИЧНЕ ВРЯДУВАННЯ». Науковий вісник. Вип. 20. 2017.
3. Карпенко О., Осьмак А. Використання блокчейн-систем органами публічної влади: український та зарубіжний досвід. Механізми державного управління. Актуальні проблеми державного управління. №1(73). 2018. С. 57-62. URL: http://academy.gov.ua/infpol/pages/dop/2/files/66072efa-2c85-4464-bee2-da0f3d79bef4.pdf
4. Эстония — удивительное цифровое государство на блокчейне. NovaTor. URL: https://novator.io/blokchejn/estoniya-udivitelnoe-tsifrovoe-gosudarstvo-na-blokchejne
5. World Health Organization partners with Estonia for blockchain COVID-19 certificates. Ledger Insights. URL: https://www.ledgerinsights.com/world-health-organization-partners-with-estonia-for-blockchain-covid-19-certificates/
6. Голованова Е., Зубарев А. Перспективы использования технологий блокчейн в кадастровых системах. НАУЧНЫЙ ВЕСТНИК ИЭП им. Гайдара.ру. 08/2018. С. 37-43. URL: https://www.iep.ru/files/Nauchniy_vestnik.ru/8-2018/36-42.pdf
7. First presidential vote cast using blockchain technology. FOX News. URL: https://www.foxnews.com/tech/first-presidential-vote-cast-using-blockchain-technology
8. Асоціація «Блокчейн України». URL: https://bau.ai/
9. Уряд затвердив Стратегію цифрової трансформації соціальної сфери, розроблену Мінсоцполітики разом з Мінцифрою. Міністерство та Комітет цифрової трансформації України. URL: https://thedigital.gov.ua/news/uryad-zatverdiv-strategiyu-cifrovoyi-transformaciyi-socialnoyi-sferi-rozroblenu-minsocpolitiki-razom-z-mincifroyu
10. Уряд затвердив Державну стратегію регіонального розвитку до 2027 року. Міністерство та Комітет цифрової трансформації України. URL: https://thedigital.gov.ua/news/uryad-zatverdiv-derzhavnu-strategiyu-regionalnogo-rozvitku-do-2027-roku?fbclid=IwAR3TT6IXzeDxQbRApMUb37ucLb4qCg7mxpR3_Idsx3U9joqwGIEAxaARV4Q
11. Державний земельний кадастр перейшов на технологію Blockchain. Держгеокадастр. URL: https://land.gov.ua/derzhavnyi-zemelnyi-kadastr-pereishov-na-tekhnolohiiu-blockchain/
[1] Балан О.С., Буковський Д.А. Технологія Blockchain в публічному управлінні. Economic journal Odessa polytechnic university. №4(6). 2018. С. 5-10. URL: https://economics.opu.ua/ejopu/2018/No4/5.pdf
[3] Карпенко О., Осьмак А. Використання блокчейн-систем органами публічної влади: український та зарубіжний досвід. Механізми державного управління. Актуальні проблеми державного управління. №1(73). 2018. С. 57-62. URL: http://academy.gov.ua/infpol/pages/dop/2/files/66072efa-2c85-4464-bee2-da0f3d79bef4.pdf
[4] Балан О.С., Буковський Д.А. Технологія Blockchain в публічному управлінні. Economic journal Odessa polytechnic university. №4(6). 2018. С. 5-10. URL: https://economics.opu.ua/ejopu/2018/No4/5.pdf
[5] Эстония — удивительное цифровое государство на блокчейне. NovaTor. URL: https://novator.io/blokchejn/estoniya-udivitelnoe-tsifrovoe-gosudarstvo-na-blokchejne
[6] World Health Organization partners with Estonia for blockchain COVID-19 certificates. Ledger Insights. URL: https://www.ledgerinsights.com/world-health-organization-partners-with-estonia-for-blockchain-covid-19-certificates/
[7] Голованова Е., Зубарев А. Перспективы использования технологий блокчейн в кадастровых системах. НАУЧНЫЙ ВЕСТНИК ИЭП им. Гайдара.ру. 08/2018. С. 37-43. URL: https://www.iep.ru/files/Nauchniy_vestnik.ru/8-2018/36-42.pdf
[8] First presidential vote cast using blockchain technology. FOX News. URL: https://www.foxnews.com/tech/first-presidential-vote-cast-using-blockchain-technology
[9] Асоціація «Блокчейн України». URL: https://bau.ai/
[10] Уряд затвердив Стратегію цифрової трансформації соціальної сфери, розроблену Мінсоцполітики разом з Мінцифрою. Міністерство та Комітет цифрової трансформації України. URL: https://thedigital.gov.ua/news/uryad-zatverdiv-strategiyu-cifrovoyi-transformaciyi-socialnoyi-sferi-rozroblenu-minsocpolitiki-razom-z-mincifroyu
[11] Уряд затвердив Державну стратегію регіонального розвитку до 2027 року. Міністерство та Комітет цифрової трансформації України. URL: https://thedigital.gov.ua/news/uryad-zatverdiv-derzhavnu-strategiyu-regionalnogo-rozvitku-do-2027-roku?fbclid=IwAR3TT6IXzeDxQbRApMUb37ucLb4qCg7mxpR3_Idsx3U9joqwGIEAxaARV4Q
[12] Державний земельний кадастр перейшов на технологію Blockchain. Держгеокадастр. URL: https://land.gov.ua/derzhavnyi-zemelnyi-kadastr-pereishov-na-tekhnolohiiu-blockchain/
Інновації в управлінні публічним сектором економіки 
Ви маєте увійти, щоб оприлюднити коментар.